Талія Флора-Каравія

грецька художниця

Талія Флора-Каравія (грец. Θάλεια Φλωρά-Καραβία; 1871, Сіатіста[en] — 1960, Афіни) — одна з найпродуктивніших грецьких художниць. Серед її робіт, ще повністю не охоплених каталогами, понад 2,5 тис. робіт олією і багато малюнків і акварелей.[4]

Талія Флора-Каравія
грец. Θάλεια Φλωρά-Καραβία

Thalia Flora-Karavia 1912.jpeg

Народження 1871[1][2][3]
Siatistad, Voio Municipalityd, Західна Македонія, Греція[2]
Смерть 1960[1][2]
  Афіни, Греція[2]
Національність греки
Країна Flag of Greece (1822-1978).svg Греція[2]
Навчання Zappeio Parthenagogeiod
Діяльність художниця
У шлюбі з Nikólaos Karavíad[2]
Нагороди

БіографіяРедагувати

Народилася 1871 року в містечку Сіатіста, у регіоні Західна Македонія, що тоді перебував під османським контролем, у сім'ї священика. У 1874 році батько перевіз сім'ю в Константинополь. Тут 1888 року вона закінчила грецький пансіон шляхетних дівчат Заппаса.[5]

Спробувала вступити на факультет живопису в Афінську школу Мистецтв (згодом Афінська школа витончених мистецтв), але школа відмовилася прийняти її через те, що вона була жінкою. У результаті вона навчалася живопису в Мюнхені, у Гізіса і у Яковідіса, а відтак у Парижі.

1898 року вона повернулась у Константинополь, щоб зайнятися живописом професійно. 1907 року переїхала у місто Александрія, Єгипет, де прожила 30 років. Тут вона вийшла заміж за Нікоса Каравіяса, видавця грецької газети Ефімеріс. В Александрії створила та керувала школою живопису.

У період Балканських війн, вона послідувала за грецькою армією в похід, як кореспондентка газети яку видавав її чоловік, і відбила безліч військових сцен в малюнках вугіллям і пастелях. Свої враження від подій тієї епохи вона описала згодом у своїй книзі «Враження з війни 1912—1913 років: Македонія-Епір» (вид. Моїсіаду-Марда, Афіни 1936). Вона послідувала також за грецькою армією у похід в Малу Азію (1918—1922).

Повернулась у Грецію разом з чоловіком остаточно у 1939 році.

РоботиРедагувати

Окрім своїх воєнних замальовок, Флора-Каравія стала відомою і своїми близько 500 портретами. Серед зображених відомих особистостей поет К. Кавафіс, письменниця Олександра Пападопулу та інші. Вона також ілюструвала книги і займалася журналістикою. Характерні слова, які у свій час сказав її чоловіку Мехмет Есат Бюлькат[ru], що обороняв від грецької армії місто Яніна (див. Битва при Бізані[ru]): «поки ти викурив одну цигарку твоя пані накидала три ескізи».

У цілому, робота Флори-Каравії включають у так звану «академічну мюнхенську школу», але в її картинах багато світла і кольорів що характерно для імпресіоністів. «Працюю імпресіоністськи», говорила художниця у своєму інтерв'ю у 1955 році. Однак в останніх своїх післявоєнних роботах вона відійшла і від імпресіонізму, і звернулася до експресіонізму.

За внесок у живопис художниця була нагороджена Срібною медаллю Афінської академії наук у 1945 році та Хрестом командора (Орден Чесноти[ru]) у 1954 році.

Її роботи виставлені в Національній галереї Греції, у Національному історичному музеї, в Муніципальній галереї міста Яніна, у галереї Е. Авероф (Мецово) тощо. Значна частина її воєнних малюнків знаходиться у штабі 3-го корпусу армії в македонській столиці місті Салоніки та у Воєнному музеї Афін.[6]

БібліографіяРедагувати

  1. Талія Флора-Каравія «Враження з війни 1912-13 років» — Θάλεια Φλωρά-Καραβία, Εντυπώσεις από τον πόλεμο του 1912-13 (1936)
  2. «Память жителів Сіатісти» — Σιατιστέων μνήμη, λέυκωμα συλλόγου Σιατιστέων Θεσσαλονίκης, Θεσσαλονίκη 1972.
  3. «Фессалоніки 1921 роки з малюнків Талії Флора-Каравії» — Η Θεσσαλονίκη του 1921 μέσα από τα σχέδια της Θάλειας Φλωρά-Καραβία, Δήμος Θεσσαλονίκης, Κέντρο Ιστορίας Θεσσαλονίκης, Θεσσαλονίκη 1991, 75 σελ.
  4. Янніс Вуцинас «56 грецьких художників говорять про своє мистецтво» — Γιάννης Βουτσινάς, 56 έλληνες ζωγράφοι μιλούν για την τέχνη τους, Γκοβόστης, Αθήνα 2000, σσ. 160—166.
  5. Маноліс Ялуракіс «Єгипет еллінів» — Μανώλης Γιαλουράκης, Η Αίγυπτος των Ελλήνων, β΄ έκδοση. Εκδόσεις Καστανιώτη, Αθήνα 2006, σελ. 544. ISBN 9600340544.
  6. Деспіна Цур'янні «Художниця Талія Флора-Каравія», «Η ζωγράφος Θάλεια Φλωρά-Καραβία (1871—1960)», μονογραφία. Εθνικό και Καποδιστριακό Πανεπιστήμιο Αθηνών, Αθήνα 2005, 173 σελ. ISBN 960630843X.

ПосланняРедагувати

  1. а б Thalia Flora-Karavia — 2008.
  2. а б в г д е https://www.nationalgallery.gr/el/zographikh-monimi-ekthesi/painter/phlora-karabia-thaleia.html
  3. reproduction right
  4. Α. Χαραλαμπίδης Μακεδονικά τόμ.ΙΗ΄ «Άγνωστα έργα της Θ. Φλωρά-Καραβία στη Θεσσαλονίκη», Θεσσαλονίκη 1978
  5. Μ. Σκλάβου-Μαυροειδή-Γ. Τσαρούχη, Οι Έλληνες Ζωγράφοι «Θάλεια Φλωρά-Καραβία» τόm. Α΄, Αθήνα 1974, όπου και η σχετική βιβλιογραφία
  6. Α. Χαραλαμπίδης,Μακεδονικά, τ ΙΔ΄ (Θεσσαλονίκη 1974) «Σχέδια της Θάλειας Φλωρά-Καραβία από τον πόλεμο 1912—1913»

ДжерелаРедагувати

  • Παγκόσμιο Βιογραφικό Λεξικό, Εκδοτική Αθηνών, τόμ. 9Β
  • Χρύσανθος Χρήστου, Η ελληνική ζωγραφική 1832—1922, Αθήνα 1981