Тальха – Каїр – один із газопроводів, який постачає блакитне паливо до єгипетської столиці Каїру.

Тальха – Каїр. Карта розташування: Єгипет
Тальха
Тальха
Танта
Танта
Міт-Нама
Міт-Нама
Нубарія
Нубарія
Даманхур
Даманхур
Пункти, сполучені системою газопроводів

Перші поставки природного газу до каїрської агломерації почались із розташованого у Західній пустелі басейну Абу-Ель-Гарадік (трубопровід Абу-Ель-Гарадік – Дашур). Ще до завершення 20 століття їх доповнили ресурсом з Суецької затоки (Суец – Хелван), північно-західного басейну Шушан (Амірія – Дашур) та дельти Нілу. В останньому випадку ресурс з газопереробного заводу Абу-Маді спершу надходить по кількох нитках до Тальхи, після чого прямує по газопроводу завдовжки 125 км з діаметром 700 мм до району газового хабу Міт-Нама, який виник у північній частини Каїрського газопровідного кільця.

На своєму шляху до столиці лінія Тальха – Каїр також живить місцеві газорозподільчі мережі та ряд великих промислових підприємств, наприклад, прядильно-ткацький комбінат у Ель-Махалла-ель-Кубра та завод керамічної плитки компанії Misr International Ceramic у індустріальній зоні Кесна (на околицях міста Бенха).[1] Також на трасі газопроводу лежить нафтопереробний завод у Танті, а з 2014-го працює ТЕС Бенха.

Трубопровід Тальха – Каїр має дві перемички із газотранспортним коридором Ідку – Дашур, який також прямує із середземноморського регіону до Каїру, проте західніше. Перемичка Шабшир (північніше від Танти) – Даманхур має довжину 60 км та виконана в діаметрі 700 мм, при цьому саме від неї живиться ТЕС Ель-Атф. Друга перемичка довжиною 43 км та діаметром 600 мм починається південніше від Танти та прямує до Нубарії, де великим споживачем блакитного палива може бути ТЕС Нубарія.

Примітки

ред.
  1. El nubaria – el sadat Gas Pipeline Environmental Impact Assessment (PDF).