Таласократія

Таласокра́тія (від грец. θάλασσα — море та грец. κρατία — влада) — тип цивілізації або форма сучасної держави, все економічне, політичне і культурне життя яких внаслідок браку земельних ресурсів або особливостей географічного положення, зосереджується на діяльності, так чи інакше пов'язаній з морем, морським судноплавством і контролем морських просторів островів та прибережних регіонів.

Таласократія та імперія

Таласократія може виступати як перший етап на шляху становлення імперії, наприклад Британської, Португальської. Головною відмінністю таласократії від імперії є те, що таласократія, як правило не контролює значних земельних просторів, віддалених від моря вглиб континенту. Таласократія в основному будується на лінійних ланцюжках прибережних міст-портів, в яких проживають або які контролюють вихідці з головного міста (метрополії).

Мінойська таласократія

Першою таласократію із чіткою таласократичною політико-економічною політикою стала держава мінойського Криту. Мінойці розгорнули активну зовнішньополітичну діяльність, спираючись на перевагу свого флоту. Їхня діяльність, головним чином, зачіпала басейн Егейського моря, проте існували міцно налагоджені контакти як з країнами Західного Середземномор'я, так і Східного. Мінойська таласократія припинила існування в середині 2 тисячоліття до н. е. внаслідок не до кінця з'ясованих причин. Досить широко поширена теорія, що пов'язує занепад цивілізації стародавнього Криту із виверженням вулкана на острові Санторін.

Фінікія

Типовою таласократією була й Фінікійська держава. Фінікійські міста Тір, Бібл та Сідон надсилали величезний флот для дослідництва, торговлі та заснування нових колоній на різних узбережжях морів Середземноморського регіону.

Європейські таласократії

Типовими прикладами таласократії Середньовічної Європи були Морські республіки, найвідоміші з яких є незалежні міста-держави Венеція та Генуя. Венеція, розташована на островах в лагуні Адріатичного моря і Генуя, затиснута з усіх боків відрогами Лігурійського хребта, не мали у своєму розпорядженні значних земельних ресурсів, тож їх населення у своїй більшості змушене було зайнятися рибальством, а пізніше мореплавством.

Політичні процеси в італійських містах Середньовіччя сприяли розвитку сильного флоту, а капіталістичні відносини, що зароджувалися у цей період, сприяли розвитку повномасштабної торгівлі в портах цих міст, що займалися у тому числі і работоргівлею з країнами Сходу.

Атлантичні таласократії

Див. також

• Телурократія

Посилання

• Таласократія [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.] //Енциклопедичний словник з державного управління / уклад. : Ю. П. Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михненко та ін. ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. — К. : НАДУ, 2010.