Таданорі Йокоо

Таданорі Йокоо (нар. 27 червня 1936) — сучасний японський художник, графічний дизайнер, актор.

Таданорі Йокоо
横尾 忠則
Народився	27 червня 1936(19360627) Нісі-Вакі
Підданство	Японія
Діяльність	графічний дизайнер, кінорежисер, актор, художник, дизайнер, графік, типограф, професор, есеїст, ілюстратор
Галузь	образотворче мистецтво
Відомий завдяки	художник
Alma mater	Hyogo Prefectural Nishiwaki High Schoold і Nishiwaki City Nishiwaki Junior High Schoold
Знання мов	японська
Заклад	Kobe Design Universityd, Tama Art Universityd, Kobe Shimbun Co.d і Nippon Design Centerd
Роки активності	1954 — 2016
Брати, сестри	Masahiro Narused
У шлюбі з	невідомо
Нагороди	літературна премія Кьоки Ідзумі (2008) Kodansha Essay Awardd (2016) Asahi Prized (2011) Praemium Imperiale (2015)
IMDb	ID 0948398
Сайт	tadanoriyokoo.com
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у місті Нісі-Вакі 1936 року. Його усиновили літні родичі, власники текстильної фабрики, що спеціалізується на виробництві тканин кімоно. У молодості був натхненний традиційними прикрасами для кімоно й ілюстраціями для дітей. Після завершення Другої світової війни закінчив середню школу.

У 1956—1959 роках був співробітником газети «Кобе Сімбун». У 1960 році перебрався до Токіо, де працював у рекламній агенції. Пізніше увійшов до складу «Nippon Design Center» (Японського центру дизайну). Працював сценографом для театру авангарду в Токіо. Його роботи створювалися під впливом Мілтоном Глейзера і Сеймура Хваста. До кінця 1960-х років здобув міжнародне визнання. 1968 року виставляється в Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку. У 1969 році виконав головну роль кишенькового злодія у фільмі Осіма Наґіси «Щоденник злодія з Сіндзюку». Того ж року отримав головний приз на молодіжній секції Паризького бієнале. Працював з письменником Юкіо Місімою, фотографом Ейко Хосое, композитором Ітіянагі Тосі, акторами і засновниками авангардних театрів Тераяма Сюдзі, Тацумі Хідзіката і Дзюро Кара.

У 1972 році відбулася персональна виставка Таданорі Йокоо в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку. У 1970-ті роки після важкої автомобільної аварії захопився містицизмом, НЛО та індуїзмом. У 1981 році, побачивши ретроспективну виставку Пабло Пікассо в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, видав «маніфест художника» і залишив комерційний графічний дизайн заради живопису.

2011 року отримав мистецьку Премію Асахі. У 2012 році робота Таданорі Йокоо експонувалася ​​на виставці сучасного японського мистецтва «Подвійна перспектива» в Московському музеї сучасного мистецтва. З цього ж року в місті Кобе працює Музей сучасного мистецтва Таданорі Йокоо, відкритий в відремонтованому крилі префектурного музею мистецтв Хіого. 2015 року отримав Імператорську премію. 2016 року

Творчість

Живописні твори різні за тематичним і стилістичним змістом, відбивають вплив сюрреалізму, символізму і примітивізму. Він використовує в надлишку червоний колір, який є шляхетним кольором в Японії — кольором влади і імператором, а також життя, смерті і сексуальності.

Є автором новаторському стилю, що полягав у включенні до стилістики поп-арту національних символів Японії, які тривалий час вважалися архаїчними і до яких в графічному дизайні не зверталися. Поєднав техніки і стилі Енді Воргола, радянського конструктивізму, Утаґава Хірошіґе, Кацусіка Хокусай, Рене Магрітта.

Таданорі Йокоо є автором афіш до театральних постановок Тацумі Хідзіката, японських театрів, насамперед Кабукі за п'єсами Юкіо Місіми, кінофільмів, виступів гуртів «Бітлз», Емерсон, Лейк і Палмер; автор обкладинок до альбомів Карлоса Сантани та Майлса Девіса.

Джерела

• Namba, Hideo. «Breaking Out of the Prison of the Ego: The Paintings of Tadanori Yokoo 1966—1996.» Trans. Stanley N. Anderson. From Tadanori Yokoo. Tokyo: Heibonsha, 1996.
• Heller, Steven «Mildred Constantine, 95, MoMA Curator, Is Dead», The New York Times, December 16, 2008.
• Tadanori Yokoo: An artist by design, in The Japan Times, 7 agosto 2011. URL consultato il 2 novembre 2017.