ТЕС Танір-Баві
ТЕС Танір-Баві— плавуча електростанція, поява якої була пов’язана з Індією.
| Історія | |
|---|---|
| Назва: | ТЕС Танір-Баві |
| Власник: | Tanir Bavi Power Limited |
| Будівник: | верф Hyundai Engineering and Construction (HDEC), Ульсан, Південна Корея |
| Завершений: | 2001 |
| Основні характеристики | |
| Тип: | Плавуча електростанція |
| Водотоннажність: | 13900 |
| Довжина: | 106 |
| Ширина: | 55,2 |
| Осадка: | 2,4 |
| Швидкість: | несамохідне |
| Місткість: | 4 газові турбіни Ishikawajima-Harima Heavy Industries LM6000PC + 4 котла-утилізатора Innovative Steam Technologies + 1 парова турбіна Alstom ABB |
Електростанцію спорудили у 2001 році в південнокорейському Ульсані на верфі Hyundai Engineering and Construction (HDEC). На несамохідній баржі змонтували чотири газові турбіни виробництва японської Ishikawajima-Harima Heavy Industries типу LM6000PC (розробки General Electric) потужністю по 43 (за іншими даними – 40) МВт, які через відповідну кількість котлів-утилізаторів від канадської Innovative Steam Technologies живили одну парову турбіну з показником 60 МВт, постачену компанією Alstom ABB. Таким чином, утворився парогазовий блок комбінованого циклу потужністю 220 (за іншими даними – 235) МВт. Всі генератори виготовила компанія Alstom.
Як основне паливо станція мала споживати суміш легких нафтопродуктів – naphtha (також є цінною нафтохімічною сировиною і використовується установками парового крекінгу), тоді як система охолодження була спроектована з розрахунку на використання морської води.[1][2][3][4][5]
Замовником електростанції виступила Tanir Bavi Power, власниками якої були індійська GMR Group (51%) та американська PSEG Group (49%).[6]
На напівзанурюваному судні для перевезення негабаритних вантажів баржу доправили до узбережжя індійського штату Карнатака в район Мангалора. Тут її за допомогою буксирів завели у річку Гурупур, де розмістили на довгострокову стоянку.
Вже за кілька років після початку роботи вартість пального для ТЕС Танір-Баві зросла у кілька разів, що змусило енергопостачальну компанію штату Карнатака в кінці 2000-х відмовитись від подовження контракту на викуп електроенергії. Як наслідок, виник проект переміщення баржі на східне узбережжя країни у штат Андхра-Прадеш, де очікувалось поява великих обсягів ресурсу природного газу з басейну Крішна-Годаварі. При цьому для виводу станції у море на Гурупур потрібно було провести комплекс днопоглиблювальних робіт на ділянці річки завдовжки 7,5 км. В 2010-му баржу на судні для негабаритних вантажів перемістили в район Какінади.[7][8]
Втім, оцінка видобутку з басейну Крішна-Годаварі виявилась далекою від реальності, і станом на початок 2018 року ТЕС Танір-Баві стояла на якорі біля узбережжя Андхра-Прадеш в очікуванні на появу ресурсу блакитного палива.[9][10] В квітні 2022 – січня 2023 виробництво станції все так же дорівнювало нулю.
Примітки
ред.- ↑ Mobile-Power-Solution (PDF).
- ↑ 220 MW CCPP Tanir Bavi Barge Mounted Power Plant, Karnataka, India | L&T-Sargent & Lundy | L&T India. www.lntsnl.com (англ.). Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ Tanir Bavi barge power plant – India – CoMarEng (брит.). Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ Tanir Bavi Power Barge. Innovative Steam Technologies (амер.). Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ Tanir Bavi Barge Gas CCPP India.
- ↑ Tanir Bhavi Power Project to get operational soon. www.projectstoday.com. Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ A Watery Grave The idea was big—a power plant on water. Finally, a damp squib.
- ↑ GMR to shift Tanir Bavi power plant to AP. The New Indian Express. Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ GMR’s Kakinada plant set to float away, again. BusinessLine (англ.). 2 травня 2017. Процитовано 1 вересня 2023.
- ↑ 20268.17 MU Generated By Gas-Based Power Stations During April-Jan In FY 2022-23: Union Power & NRE Minister Shri R. K. Singh.