ТЕС Сураттхані
ТЕС Сураттхані – теплова електростанція на півдні Таїланду у провінції Сураттхані.
| Розташування |
 Таїланд | |||
|---|---|---|---|---|
| Введення в експлуатацію | 1973 (конденсаційний блок) | |||
| Вид палива | нафтопродукти | |||
| Енергоблоки | 1х30 (конденсаційний блок, виведений з експлуатації), 5х15 (газотурбінна черга 1, виведена з експлуатації), 2х122 (газотурбінна черга 2) | |||
| Турбіни | 5 газових (газотурбінна черга 1, виведена з експлуатації), 2 газові Mitsubishi (газотурбінна черга 2) | |||
| Встановлена електрична потужність |
244 (газотурбінна черга 2) | |||
| Материнська компанія | Electric Generating Authority of Thailand | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
В 1973 році на майданчику станції став до ладу класичний конденсаційний енергоблок потужністю 30 МВт, які працював на нафті.
В якийсь момент станцію підсилили п’ятьма встановленими на роботу у відкритому циклі газовими турбінами потужністю по 15 МВт, що використовували дизельне пальне (можливо відзначити, що наприкінці 1960-х у столичному регіоні на кількох ТЕС запустили вісім таких турбін, проте у підсумку всі вони були переміщені до віддалених провінцій).[1] В 1983-му дві з цих турбін перемістили з майданчику Сураттхані на північ до ТЕС Лан-Крабу, де виникла можливість використати ресурс блакитного палива з місцевого нафтогазового родовища.[2]
Станом на 1994 рік за ТЕС Сураттхані все ще рахувався конденсаційний енергоблок із зменшеним до 25 МВт номіналом та дві газові турбіни із загальним показником у 28 МВт[3], але у підсумку всі згадані вище застарілі потужності були демобілізовані.
В 2001-му на майданчику станції ввели в дію дві встановлені на роботу у відкритому циклі газові турбіни Mitsubishi потужністю по 122 МВт, причому і на цей раз вони були переміщені зі столичного регіону – з ТЕС Сайной. Первісно планували доповнити їх котлами утилізаторами і паровою турбіною потужністю 100 МВт, що дозволило б створити енергоефективний парогазовий блок комбінованого циклу. Зазначений проект був розрахований на використання природного газу, який мав надійти по перемичці від ТЕС Ханом, куди блакитне паливо в свою чергу постачали з Сіамської затоки по газопроводу Ераван – Ханом. Втім, станом на кінець 2010-х організувати постачання блакитного палива так і не вдалось, тому турбіни ТЕС Сураттхані працюють на нафтопродуктах в режимі покриття пікових навантажень (при постійній роботі станція б споживала 1,7 млн літрів дизельного пального на добу).[4][5][6]
Власником станції є державна електроенергетична корпорація Electric Generating Authority of Thailand (EGAT).
Примітки
ред.- ↑ capability of power plants (PDF).
- ↑ THAILAND PRIVATE SECTOR POWER PROJECT FINAL REPORT (PDF).
- ↑ The World Bank Report No. 13108-TH STAFF APPRAISAL REPORT.
- ↑ StackPath. www.ogj.com. Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Surat Thani power station. Global Energy Monitor (англ.). Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ EGAT to replace decommissioned oil-fired power plant in Surat Thani with gas-fired power plant – Thailand Construction and Engineering News. thailand-construction.com. Процитовано 28 березня 2023.