ТЕС Сасол 1 – теплова електростанція на північному сході Південно-Африканської Республіки в провінції Мпумаланга.

ТЕС Сасол 1
26°49′20″ пд. ш. 27°50′54″ сх. д. / 26.82230555558377816° пд. ш. 27.84833333336077743° сх. д. / -26.82230555558377816; 27.84833333336077743Координати: 26°49′20″ пд. ш. 27°50′54″ сх. д. / 26.82230555558377816° пд. ш. 27.84833333336077743° сх. д. / -26.82230555558377816; 27.84833333336077743
Країна  ПАР
Розташування ПАР ПАР, провінція Мпумаланга
Введення в експлуатацію 1954-1997 (конденсаційна) / (дизель-генератори)
Вид палива вугілля (конденсаційна) / природний газ (дизель-генератори)
Енергоблоки 8 (конденсаційна) / 18 (дизель-генератори)
Турбіни парові / дизель-генератори Wärtsilä 20V34SG
Встановлена електрична
потужність
140 (конденсаційна), 140 (дизель-генератори)
Материнська компанія Sasol
ідентифікатори і посилання
ТЕС Сасол 1. Карта розташування: Південно-Африканська Республіка
ТЕС Сасол 1
ТЕС Сасол 1
Мапа

В 1950-х роках компанія Sasol спорудила свій перший вуглехімічний комплекс у Сасолбурзі. Необхідну для його роботи електроенергію та пару постачала власна теплова електростанція, введена в експлуатацію у червні 1954-го (можливо відзначити, що вона стала першим об’єктом, запущеним в дію на виробничій площадці комплексу).[1]

Протягом наступних десятиліть вона кілька разів підсилювалась до досягнення загальної потужності у 140 МВт: блоки №1 та 3 по 13,5 МВт (1954), блоки №4, №5 по 25 МВт та №6 з показником 12,5 МВт (1964-1969), блоки №7 та №8 по 12,5 МВт (1982) і блок №2 з показником 25 МВт (1997).[2]

На початку 2000-х родовище вугілля, що живило комплекс, підійшло до вичерпання. Це змусило в 2004 році перевести основне виробництво на використання природного газу, а в 2013-му на площадці ТЕС для заміни існуючих парових блоків встановили 18 дизель-генераторів фінської компанії  Wärtsilä типу 20V34SG загальною потужністю 140 МВт. Їх живлення забезпечувалось мозамбіцьким блакитним паливом через запущений тоді ж новий газопровід Секунда – Сасолбург. Загальна вартість проекту, який включав розраховану на напругу 88 кВ підстанцію, склала 181 млн доларів США.[3]

Примітки ред.

  1. Steynberg, André; Dry, Mark (30 жовтня 2004). Fischer-Tropsch Technology (англ.). Elsevier. ISBN 9780080472799.
  2. Sasol One power station - SourceWatch. www.sourcewatch.org (англ.). Процитовано 15 лютого 2018.
  3. Sasol Gas Engine Power Plant - Power Technology. Power Technology (en-GB) . Процитовано 15 лютого 2018.