ТЕС Піратінінга
Координати: 23°42′01″ пд. ш. 46°40′40″ зх. д. / 23.70028° пд. ш. 46.67778° зх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
 | ||||
| 23°42′00″ пд. ш. 46°40′43″ зх. д. / 23.7001103000277772992° пд. ш. 46.678777900028° зх. д.Координати: 23°42′00″ пд. ш. 46°40′43″ зх. д. / 23.7001103000277772992° пд. ш. 46.678777900028° зх. д. | ||||
| Країна |
 Бразилія | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Бразилія штат Сан-Паулу | |||
| Введення в експлуатацію | 1954 (Піратінінга, блоки 1 — 2), 1960 (Піратінінга, блоки 3 — 4), 2001 (Нова Піратінінга) | |||
| Модернізація | 2001 (Піратінінга, використання блоків 3 — 4 у парогазовому циклі) | |||
| Вид палива | мазут / природний газ (до / після 2000) | |||
| Водозабір | Піньєйрус | |||
| Енергоблоки | 2х296 (Нова Піратінінга) | |||
| Котельні агрегати | 4 котла-утилізатора Alstom (Нова Піратінінга) | |||
| Турбіни | 4 газові Alstom GT11N2 + 2 парові General Electric (Нова Піратінінга) | |||
| Електрогенератори | 4 Alstom + 2 General Electric (Нова Піратінінга) | |||
| Встановлена електрична потужність |
592 (Нова Піратінінга) | |||
| Материнська компанія | EMAE (Піратінінга), EMAE, Petrobras (Нова Піратінінга) | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Піратінінга | ||||
 | ||||
ТЕС Піратінінга — теплова електростанція у бразильському штаті Сан-Паулу. Певний час носила назву ТЕС Fernando Gasparian.[1]
В 1954 році на майданчику станції стали до ладу два блоки з паровими турбінами потужністю по 100 МВт. В 1960-му до них додали ще два конденсаційні блоки з показниками по 136 МВт.
На початку 2000-х власник майданчику Empresa Metropolitana de Water and Energy (EMAE) та нафтогазовий концерн Petrobras спільно реалізували проект Нова Піратінінга. В його межах встановили чотири газові турбіни потужністю по 93 МВт, які живлять відповідну кількість котлів-утилізаторів. Від останніх пар подається до турбін третього та четвертого блоків, котрі були переноміновані до показника у 110 МВт. Таким чином створили два блока комбінованого парогазового циклу потужністю по 296 МВт. Втім, за результатами експлуатації фактична потужність парових турбін у цій схемі становила 82 МВт.
В 2011-му старі блоки 1 та 2 вивели з експлуатації.[2]
У 2019-му отримали екологічне погодження для проекту, який передбачає спорудження на майданчику Піратінінга двох нових блоків загальною потужністю 2555 МВт, які використовуватимуть технологію комбінованого парогазового циклу.[3]
На введених у 1950-х роках блоках спалювали мазут, а в 2001-му старі котли отримали можливість використовувати природний газ. Газові турбіни одразу розраховувались на роботу на блакитному паливі. Останнє надходить до Сан-Паулу по газопроводам Merluzao та Gasan.
Для охолодження використовують воду із каналу Піньєйрус (річка Журубатуба, каналізована в межах спорудження ГЕС Генрі Борден).[4][5]
Примітки
ред.- ↑ Minas, Estado de; Minas, Estado de (10 липня 2020). Retirada do nome de Aureliano Chaves da termelétrica de Ibirité causa polêmica. Estado de Minas (pt-BR) . Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ Usinas termelétricas: respostas ao Estado de S. Paulo. Petrobras (pt-BR) . Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ EMAE - Empresa Metropolitana de Águas e Energia S.A. EMAE - Empresa Metropolitana de Águas e Energia S.A. (англ.). Процитовано 28 березня 2021.
- ↑ PROCEDIMENTOS PARA PARTICIPAÇÃO E CRITÉRIOS DE ANÁLISE (PDF).
- ↑ Fernando Gasparian (Piratininga) CCGT Power Plant Brazil - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 28 березня 2021.