ТЕС Мари
ТЕС Мари — теплова електростанція на південному сході Туркменістану, розташована на околицях міста Мари.
| Країна |
 Туркменістан | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Туркменістан | |||
| Введення в експлуатацію | 1973—1987 (Мари-1), 2014 (Мари-2), 2018 (Мари-3) | |||
| Модернізація | 2006 (Мари-1, блок 4) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Водозабір | Каракумський канал | |||
| Енергоблоки | 8х210 (Мари-1, на момент спорудження), 3х50 (Мари-2), 2х787 (Мари-3) | |||
| Котельні агрегати | 1 паровий Таганрозький котельний завод (Мари-1, у кожному з блоків 1—8), 2 котли-утилізатори General Electric (у кожному з двох блоків Мари-3) | |||
| Турбіни | 1 парова Ленінградський металічний завод К-200-130 (Мари-1, у кожному з блоків 1—3, 5—8), 1 парова Ленінградський металічний завод К-235-130-3М (Мари-1, блок 4 після модернізації), 3 газові General Electric LM6000 (Мари-2), 2 газові General Electric 9F.03 +1 парова General Electric D202 (у кожному з двох блоків Мари-3) | |||
| Електрогенератори | 1 Електроважмаш (Мари-1, у кожному з блоків 1—8) | |||
| Встановлена електрична потужність |
1680/650 (Мари-1, на момент спорудження/на другу половину 2010-х), 150 (Мари-2), 1574 (Мари-3) | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
Координати: 37°30′00″ пн. ш. 61°50′37″ сх. д. / 37.50000° пн. ш. 61.84361° сх. д.
За первісним проєктом електростанція повинна була мати шість конденсаційних блоків з паровими турбінами потужністю по 210 МВт, які стали до ладу в 1973 (два), 1975, 1979, 1981 та 1983 роках. Згодом проєкт доповнили ще двома такими блоками, останній з яких ввели в експлуатацію у 1987-му.
В 2006-му завершилась модернізація блоку № 4, за результатами якої його потужність зросла до 235 МВт. Втім, через поганий технічний стан обладнання фактичні показники конденсаційної черги були далекі від первісних, так, станом на кінець 2000-х блоки видавали від 100 до 170 МВт. У проміжку між січнем 2013-го та травнем 2015-го блок № 2 повністю демонтували, а станом на 2019 сукупна потужність конденсаційних блоків знизилась до 650 МВт. При цьому з турецькою компанією Çalık Enerji велись переговори щодо реконструкції, яка має підняти показник хоча б до 1000—1200 МВт.
В 2014-му почало роботу черга Мари-2, що складається із трьох встановлених на роботу у відкритому циклі газових турбін потужністю по 50 МВт.
В 2018-му стала до ладу черга Мари-3, яка має два однотипні парогазові блоки комбінованого циклу потужністю по 787 МВт. У кожному з них дві турбіни потужністю по 263 МВт живлять через відповідну кількість котлів-утилізаторів одну парову турбіну з показником 261 МВт. Паливна ефективність цієї черги становить 57 %.
Електростанцію спорудили з огляду на виявлені в Туркменістані великі ресурси природного газу. Її майданчик розташований за пів сотні кілометрів на схід від гігантського Шатликського родовища (введене в експлуатацію у 1972) та за два десятки кілометрів на північний захід від родовища Майське (розробка почалась у 1968 із видачею продукції по газопроводу, який прямував на захід повз Шатликське родовище). Згодом до району розташування станції вивели трубопровід Довлетабад – Мари та перемичку довжиною понад чотири десятки кілометрів від газопроводу Галкиниш – Шатлик, по якому транспортується продукція унікального родовища Галкиниш.
Станцію запроєктували з розрахунку на використання води Каракумського каналу для охолодження.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 500 кВ, 220 кВ та 110 кВ.[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][9][11]
Примітки
ред.- ↑ ОТЧЕТ по оценке инвестиционных и финансовых поступлений для решения проблем, связанных с предотвращением изменения климата в секторе «Производство Электроэнергии» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 квітня 2023. Процитовано 7 квітня 2023.
- ↑ 1976г. Марыйская ГРЭС. г. Мары Туркменистан (укр.), процитовано 7 квітня 2023
- ↑ Туркменская Советская Социалистическая республика. www.booksite.ru. Процитовано 7 квітня 2023.
- ↑ Гуменюк, Виталий Анатольевич (1984). Деятельность Коммунистической партии Туркменистана по развитию топливно-энергетической базы республики в период развитого социализма (1961-1975 гг.) (рос.). Процитовано 7 квітня 2023.
- ↑ Референции. power-m.ru. Процитовано 7 квітня 2023.
- ↑ Марыйская (Туркменистан) ГРЭС. bbgl.ru. Процитовано 7 квітня 2023.
- ↑ На Марыйской ГРЭС в Туркмении введен в эксплуатацию обновленный энергоблок | Интернет-газета Turkmenistan.Ru. www.turkmenistan.ru. Процитовано 7 квітня 2023.
- ↑ ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ МОДЕРНИЗАЦИИ ПАРОВЫХ ТУРБИН ОАО «СИЛОВЫЕ МАШИНЫ» ДЛЯ ТЕХНИЧЕСКОГО ПЕРЕВООРУЖЕНИЯ ТЕПЛОВЫХ ЭЛЕКТРОСТАНЦИЙ К.т.н. Гаев В. Д.
- ↑ а б Туркменистан | GE RUCIS. www.ge.com. Процитовано 7 квітня 2023.
- ↑ В Туркменистане введена в эксплуатацию первая парогазовая электростанция, сооруженная на площадке Марыйской ГРЭС. www.ruscable.ru. Процитовано 7 квітня 2023.
- ↑ К прекращению подачи электроэнергии в Ашхабаде привел взрыв на Марыйской ГЭС. Хроника Туркменистана (ru-RU) . 4 січня 2021. Процитовано 7 квітня 2023.