ТЕС Маемох
ТЕС Маемох (Mae Moh) – теплова електростанція на півночі Таїланду у провінції Лампанг.
| Розташування |
 Таїланд | |||
|---|---|---|---|---|
| Введення в експлуатацію | 1978 (блоки 1 – 2), 1981 (блок 3), 1984 (блоки 4 – 5), 1985 (блоки 6 – 7), 1989 – 1995 (блоки 8 – 13), 2019 (блок 14) | |||
| Вид палива | лігніт | |||
| Водозабір | сточище Маечанг | |||
| Енергоблоки | 3х75 (блоки 1 – 3, виведені з експлуатації), 4х140 (блок 4 та виведені з експлуатації блоки 5 – 7), 6х300 (блоки 8 – 13), 1х600 (блок 14) | |||
| Котельні агрегати | 3 парові Babcock & Wilcok (блоки 1 – 3, виведені з експлуатації), 4 Combustion Engineering Canada (блок 4 та виведені з експлуатації блоки 5 – 7), 6 Combustion Engineering Canada (блоки 8 – 13), 1 Alstom (блок 14) | |||
| Турбіни | 3 Franco Tosi (блоки 1 – 3, виведені з експлуатації), 4 Fuji (блок 4 та виведені з експлуатації блоки 5 – 7), 6 Fuji (блоки 8 – 13), 1 Alstom (блок 14) | |||
| Електрогенератори | 3 Elin (блоки 1 – 3, виведені з експлуатації), 4 Fuji (блок 4 та виведені з експлуатації блоки 5 – 7), 6 Fuji (блоки 8 – 13), 1 Alstom (блок 14) | |||
| Встановлена електрична потужність |
2220 (блоки 8 – 14, без урахування тимчасово повернутого в експлуатацію блока 4) | |||
| Материнська компанія | Electric Generating Authority of Thailand | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
Координати: 18°17′42″ пн. ш. 99°45′10″ сх. д. / 18.29500° пн. ш. 99.75278° сх. д.
В 1950-х у Маемох почали видобуток лігніту, поклади якого розробляли відкритим способом. Продукцію кар’єру використовували теплова електростанція потужністю 12,5 МВт та завод азотних добрив.[1] Технологія виробництва останніх на основі лігніту швидко застаріла, зате у середині 1970-х поклади лігніту стали базою для розвитку потужного електроенергетичного майданчику. По досягненні ТЕС максимальної потужності річна продуктивність кар’єру досягнула 16 млн тон.[2]
Станом на першу половину 2020-х на станції були споруджені 14 конденсаційних енергоблоків:
- 3 потужністю по 75 МВт, які стали до ладу в 1978 (два) та 1981 роках;
- 4 потужністю по 140 МВт, що були введені в експлуатацію у 1984 (два) та 1985 (два) роках;
- 6 потужністю по 270 МВт, що стали до ладу з 1989 по 1995 рік;
- 1 потужністю 600 МВт, який запустили в 2019-му. Цей блок використовує технологію ультрасуперкритичних параметрів пари.
В той же час, блок 3 вивели з експлуатації у 1999-му, а блоки 1 та 2 – у 2000-му. Блок 14 спорудили на заміну блокам 4 – 7, проте наприкінці 2022-го на тлі високих світових цін на природний газ блок 4 повернули до експлуатації, яка, за планами, триватиме по 2025 рік.
Для видалення продуктів згоряння кожен із блоків 4 – 7 мав димар заввишки 80 метрів, тоді як кожен із блоків 8 – 13 отримав димар заввишки 150 метрів. Блок 14 використовує димар висотою 200 метрів з діаметром 7,3 метра.
Воду для охолодження отримують із системи водосховищ та каналів, створеної у сточищі річки Маечанг (Mae Chang).
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 230 кВ та 500 кВ.
Власником станції є державна електроенергетична корпорація Electric Generating Authority of Thailand (EGAT).[3][4][5][6][7][8][9]
Примітки
ред.- ↑ Bond, Billy J.; Kelso, Thurman M.; Woodward, Robert O. (1966). A Report on the Thailand Fertilizer Situation and Potential (англ.). Tennessee Valley Authority.
- ↑ Mae Moh Power Plant (Background) - Electricity Generating Authority of Thailand. www.egat.co.th (амер.). 29 березня 2021. Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Mae Moh Power Plant (Characteristics of the Power Plant) - Electricity Generating Authority of Thailand. www.egat.co.th (амер.). 29 березня 2021. Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ THAILAND PRIVATE SECTOR POWER PROJECT FINAL REPORT (PDF).
- ↑ Chapter 1 Coal-fired Power Plants in Thailand (PDF).
- ↑ Mae Moh power station. Global Energy Monitor (англ.). 5 січня 2023. Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Power Plants Around the World - Mae Moh Power Plant, Lampang province, Thailand In 1917, in the reign of King Rama VI, lignite reserves were found in Mae Moh district in Thailand’s Lampang province, about 575km north of Bangkok. In the reign of King Rama VII, these lignite sources were reserved for official use only. 9. Photo: EGAT | Facebook. www.facebook.com (укр.). Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ CASE STUDY MMRP1, THAILAND PROJECT (PDF).
- ↑ Water management (PDF).