ТЕС Ешколь
ТЕС Ешколь(івр. תחנת הכוח אשכול) – теплова електростанція у центральній частині Ізраїлю, у портово-промисловій зоні Ашдоду. В 2000-х роках доповнена енергоблоками, котрі використовують технологію комбінованого парогазового циклу.
 | ||||
| 31°50′50″ пн. ш. 34°39′43″ сх. д. / 31.84748611002777707° пн. ш. 34.66195000002777249° сх. д.Координати: 31°50′50″ пн. ш. 34°39′43″ сх. д. / 31.84748611002777707° пн. ш. 34.66195000002777249° сх. д. | ||||
| Країна |
 Ізраїль | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Ізраїль, Ашдод | |||
| Введення в експлуатацію | 1975 – 1978 (блоки 4 – 8), 2003 – 2005 (парогазовий блок 1+2), 2010 – 2014 (парогазовий блок 3 + 4) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Водозабір | морська вода | |||
| Енергоблоки | 4х228 + 1х377 + 1х398 | |||
| Котельні агрегати | 1 котел-утилізатор Combustion Engineering (Alstom) (парогазовий блок 1+2), 1 котел-утилізатор (парогазовий блок 3 + 4) | |||
| Турбіни | 1 парова (блоки 4 – 8), 1 газова General Electric + 1 парова Alstom (парогазовий блок 1+2), 1 газова Siemens V64.3A2 + 1 парова Skoda MTD 50 (парогазовий блок 3 + 4) | |||
| Електрогенератори | Alstom (блок 2), Brush (блок 4) | |||
| Встановлена електрична потужність |
1687 | |||
| Материнська компанія | Електрична компанія Ізраїлю | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Ешколь | ||||
 | ||||
 ТЕС Ешколь у Вікісховищі | ||||
У 1958 році на майданчику ТЕС була введена в експлуатацію перша черга («станція А»), котра складалась із трьох конденсаційних блоків із паровими турбінами потужністю 50 МВт (дві) та 45 МВт (одна). У 1963-му стала до ладу «станція В» із одним блоком потужністю 150 МВт. А в 1975 та 1977 – 1978 роках запустили однотипні «станцію С» та «станцію D», кожна з яких складалась із двох енергоблоків одиничною потужністю по 228 МВт (блоки 5 – 8). Як паливо конденсаційні блоки споживали нафту, проте у 2004-му їм також надали можливість використовувати природний газ – саме в тому році почалась розробка першого ізраїльського офшорного родовища Марі-B, з’єднаного з Ашдодом підводним трубопроводом (з 2013-го по ньому ж почали подавати і продукцію великого родовища Тамар).
У 2003-му на майданчику стала до ладу газова турбіна потужністю 250 МВт, котру позначили як блок 1 (конденсаційні блоки 1 – 4 черг А та В наразі виведені з експлуатації). А в 2005-му додатково змонтували парову турбіну, котра через котел-утилізатор отримує живлення від газової турбіни блоку 1, утворюючи разом з нею енергоефективний комбінований парогазовий цикл з номінальною потужністю 377 МВт.
В 2010-му стала до ладу ще одна газова турбіна потужністю 260 МВт (блок 3), котра так само працювала кілька років у відкритому циклі. У 2014-му вона стала частиною ще одного парогазового циклу, в якому також працює парова турбіна з показником 138 МВт (блок 4).
Для охолодження використовується морська вода.[1][2][3][4][5]
Примітки ред.
- ↑ Energy Research Abstracts (англ.). Technical Information Center, U.S. Department of Energy. 1990.
- ↑ Eshkol Power Station, Israel / Examples from real power stations / EXERGY / Software / Products / Home - GNS Science. www.gns.cri.nz. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ Eshkol Site. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ Skoda Power turbines (PDF).
- ↑ Eshkol CCGT Power Plant Israel - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 23 квітня 2020.
_-_The_Noun_Project.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про електростанцію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |