ТЕС Буггенум — експериментальна теплова електростанція у Нідерландах в провінції Лімбург.

ТЕС Буггенум
51°13′11″ пн. ш. 5°58′17″ сх. д. / 51.21994444447177841° пн. ш. 5.971500000028° сх. д. / 51.21994444447177841; 5.971500000028Координати: 51°13′11″ пн. ш. 5°58′17″ сх. д. / 51.21994444447177841° пн. ш. 5.971500000028° сх. д. / 51.21994444447177841; 5.971500000028
Країна  Нідерланди
Розташування Нідерланди Нідерланди, провінція Лімбург
Введення в експлуатацію 1994
Модернізація виведена з експлуатації у 2013
Вид палива синтез-газ, природний газ
Водозабір Маас
Енергоблоки 1х253
Котельні агрегати котел-утилізатор Stork
Турбіни Siemens V94.2 + парова Siemens
Електрогенератори Siemens
Встановлена електрична
потужність
253
Материнська компанія NUON
ідентифікатори і посилання
ТЕС Буггенум. Карта розташування: Нідерланди
ТЕС Буггенум
ТЕС Буггенум
Мапа

Введений в експлуатацію у 1994 році єдиний блок станції спорудили з використанням технології комбінованого парогазового циклу, котра почала набувати широкого застосування з кінця 20 століття. При цьому ТЕС призначалась для випробовування та удосконалення процесу газифікації вугілля, що у випадку успіху відкрило б шлях до широкомасштабного використання синтез-газу для виробництва електроенергії. Площадку для розміщення станції обрали поряд із вугільною ТЕС Маас, паливний склад якої використали в діяльності нового об'єкту (саму ж Маас, яка працювала з 1954 року, демобілізували через два роки після спорудження Буггенум).

Блок обладнали турбінами компанії Siemens: газовою V94.2 потужністю 170 МВт та паровою потужністю 83 МВт[1] (нетто, загалом блок видавав до 285 МВт, проте значна частина електроенергії споживалась у власному виробничому процесі).

За окремими важливими параметрами (викиди оксидів сірки та азоту) робота ТЕС Буггенум на синтез-газі виявилась екологічнішою навіть у порівнянні зі спалюванням природного газу. В той же час, викиди діоксиду вуглецю були до двох разів більшими. На станції також експериментували з додаванням у призначену для газифікації вугільну суміш біомаси. Частку останньої вдалось довести до 20 %, при цьому зменшення викидів діоксиду вуглецю становило до 22 %.

Паливна ефективність ТЕС становила 43 % — на рівні найкращих конденсаційних станцій, проте набагато менше, ніж у парогазових на традиційному паливі.[2][3] Енергоблок працював як у піковому, так і базовому режимах.

В 2005 році ТЕС пройшла модернізацію, але вже на початку 2010-х прийняли рішення про її закриття. Саме тоді почався складний період для газових електростанцій, викликаний конкуренцією з вугільними на тлі розширення відновлюваної енергетики. Станція Буггенум припинила роботу у 2013 році.[4]

Примітки

ред.
  1. Buggenum (Willem-Alexander) IGCC Power Plant Netherlands - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 22 травня 2017.
  2. nuon | netl.doe.gov. www.netl.doe.gov (амер.). Процитовано 22 травня 2017.
  3. Nuon Magnum Electricity of the future (PDF).
  4. cc-netherlands. www.industcards.com. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 22 травня 2017.