ТА-57
ТА-57 — радянський військово-польовий[en] телефонний апарат універсального типу із системою індукторного виклику, що випускається з 1957 року.
Історія ред.
Надійшов у війська у 1957 році. Прийшов на зміну ТАИ-43[ru], ставши його подальшою модернізацією.
В Україні у 2010-х роках пройшов модернізацію в Запоріжжі, де випускається державним підприємством «Радіоприлад». У модернізованому варіанті ТА-57-У[1] було повністю замінено елементну базу, змінено схему виклику абонента, масу телефонного апарату зменшено з 3 кг до 2 кг.[2]
У Росії ТА-57 та інші польові телефони випускаються на пермському телефонному заводі «Телта».[3] В армії Росії замінюється на ТА-88[ru].[4][5]
Застосування ред.
Апарат широко застосовувався у збройних силах країн Варшавського пакту та пострадянських країн. Апарат застосовується також у геології та на залізничному транспорті як зв'язок з місцем аварійно-відновлювальних робіт.
Телефон може застосовуватися у схемах із центральною батареєю при підключенні до телефонної станції, з місцевою батареєю або без напруги в лінії. Апарат має вбудований генератор викликного сигналу. За допомогою телефонного апарату можливе керування радіостанціями малої та середньої потужності по кабельній лінії на відстані до 150 метрів, для чого трубка має тангенту[ru].[6]
Технічні характеристики ред.
Маса апарату в комплекті з батареєю — не більше 3 кг.
Розміри 222×165×80 мм.
Час розгортання, перевірки та включення в лінію не більше двох хвилин.
Дальність зв'язку ред.
Дальність зв'язку під час використання ТА-57 визначається дальністю прийому виклику. Індукторний виклик нормально проходить через лінію, яка має на частоті 800 Гц ослаблення 5,5 Нп (48 дБ). При цьому дальність зв'язку по кабельних лініях зв'язку становить (залежно від кабелю або дроту, що застосовується):
Також є можливість збільшити дальність прийому на 30-35 % шляхом застосування підсилювача прийому (натискання важеля «У»).
Рівень сигналу ред.
Абсолютний рівень сигналу передачі на виході тракту передачі навантаження 600 Ом становить від -3 до +3 дБ.
Електроживлення ред.
Електричне живлення розмовних ланцюгів апарату здійснюється від батареї типу ГБ-10-У-1.3 («Синичка») напругою 10 В та ємністю 1,3 А•год.[6] Батарея дає змогу працювати апарату до 6 місяців. Струм, що споживається від батареї, до 8 мА. Конструкція відсіку батареї дозволяє використовувати батареї типу «Крона». Позитивний контакт живлення в батарейному відсіку знаходиться ліворуч, для фіксації батареї «Крона» зручно використовувати три сірникові коробки, одна з яких кладеться на його дно, а дві інших встановлюються вертикально з боків.
Для формування напруги викликний апарат забезпечений мініатюрною динамомашинкою з ручним приводом (індуктором). Для генерації напруги необхідно обертати складну ручку збоці апарата.
Безпека ред.
Сучасні версії апарата захищені від торкання дротами зв'язку силових ланцюгів напругою до 900 В та наведень у лінії від близьких розрядів блискавок.[7]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Запорожское государственное предприятие «Радиоприбор» [Архівовано 2015-02-03 у Wayback Machine.] // «Украина промышленная» від 26 грудня 2012 (рос.)
- ↑ Аппарат телефонный ТА-57-У [Архівовано 2012-07-13 у Wayback Machine.] / офіційний сайт ЗДП «Радіоприлад» (рос.)
- ↑ Пермский телефонный завод «Телта» (рос.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
- ↑ Полевые телефоны подорожали в четыре раза за шесть лет (рос.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
- ↑ Назначение и ТТХ телефонного аппарата ТА-88 (рос.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
- ↑ а б Телефонный аппарат ТА-57 (рос.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
- ↑ Аппарат телефонный ТА-57 (рос.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.