Сітников Андрій Анатолійович
Сітников Андрій Анатолійович (за іншими даними Ситников[1]; 5 березня 1971; Первомайський — 9 січня 2005; Ес-Сувейра, Ірак) — український військовослужбовець, миротворець, командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 72-го окремого механізованого батальйону.
| Сітников Андрій Анатолійович | |
|---|---|
 Старший сержант | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
5 березня 1971 Первомайський, Харківська область, УРСР |
| Смерть |
9 січня 2005 (33 роки) Ес-Сувейра, Ірак |
| Громадянство |
 Україна |
| Військова служба | |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 Збройні сили |
| Рід військ |
 Механізовані війська |
| Формування | 7 ОМБр |
| Війни / битви | Українська миротворча місія в Іраку |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Біографія ред.
Народився 5 березня 1971 року на Харківщині.
У 2005 році брав участь у миротворчій місії в Іраку у складі 7 ОМБр, був командиром інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 72-го окремого механізованого батальйону[1].
9 січня 2005 року неподалік міста Ес-Сувейра сили іракської поліції провели операцію з викриття схованки та вилучення великої кількості боєприпасів. Для їх знешкодження було викликано окремий спеціальний саперний загін Республіки Казахстан[2]. Для забезпечення роботи казахських саперів та надання їм необхідної допомоги на місце виїхала група українських миротворців зі складу 72-го окремого механізованого батальйону. Боєприпаси, серед яких було 35 авіаційних бомб, були перевезені на трьох машинах на спеціально визначене місце для знешкодження[3]. Згодом пролунав потужний вибух, в результаті якого загинуло 7 українських військовослужбовців, у тому числі старший сержант Андрій Сітников. Вибух був спланований та введений в дію стороннім електронним пристроєм.
Сім'я загиблого миротворця отримала грошову компенсацію в розмірі $105 тисяч[4].
Вшанування пам'яті ред.
10 січня 2006 року у місті Житомир було відкрито пам'ятник українським миротворцям, які загинули неподалік іракського міста Ес-Сувейра під час виконання миротворчої місії в Республіці Ірак. Серед імен на пам'ятнику значиться і Андрій Сітников[5].
У Первомайському на перехресті вулиць імені В. Кондратьєва і Маршала Гречки встановлена меморіальна дошка[6], присвячена миротворцю.
Нагороди ред.
- орден «За мужність» І ступеня (12 січня 2005) — за мужність і відвагу, виявлені при виконанні миротворчих завдань у Республіці Ірак[7]
Примітки ред.
- ↑ а б Методичні рекомендації щодо проведення психологічної підготовки особового складу ЗСУ // Головне управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України / Київ — 2012
- ↑ Україна Молода :.: Регіональні новини. web.archive.org. 22 грудня 2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2019.
- ↑ В ІРАКУ ЗАГИНУЛИ СІМ УКРАЇНЦІВ, ЯКІ ОХОРОНЯЛИ РОЗВАНТАЖЕННЯ ЗБРОЇ. Українська правда (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
- ↑ ПЕРВАЯ УКРАИНКА, ПОГИБШАЯ В ИРАКЕ, ВЕРА ПЕТРИК ОДНА ВОСПИТЫВАЛА ДВОИХ ДЕТЕЙ. www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 1 грудня 2019.
- ↑ Урядовий портал :: Новини центральних органів влади. web.archive.org. 15 лютого 2006. Архів оригіналу за 15 лютого 2006. Процитовано 1 грудня 2019.
- ↑ Герої сучасності. pervomaisk-rda.kh.gov.ua. Процитовано 1 грудня 2019.
- ↑ Про нагородження військовослужбовців Збройних Сил України орденом "За мужність". zakon.rada.gov.ua. Процитовано 30 листопада 2019.