Сіренко Володимир Іванович
Володимир Іванович Сіренко (7 листопада 1931 — 8 травня 2015) — український поет і прозаїк.
| Володимир Іванович Сіренко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
7 листопада 1931 Новопетрівка, Бердянський район, Запорізька область, Украінська РСР, СРСР | |||
| Помер | 8 травня 2015 | |||
| Громадянство | Україна | |||
| Діяльність | поет | |||
| Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара | |||
|
| ||||
БіографіяРедагувати
Народився 7 листопада 1931 році в селі Новопетрівка Бердянського району Запорізької області. В 1954 році закінчив філологічний факультет Дніпропетровського державного університету (ДДУ). Працював на металургійному заводі, кореспондентом в міських газетах, на обласному телебаченні. Переслідувався органами КДБ за націоналістичні погляди. 1985 — репресований органами КДБ. 1986 — реабілітований за відсутністю складу злочину.
Автор поетичних збірок:Редагувати
«Народження пісні»;
«Батькове поле»;
«Корінь мого роду»;
«Голгофа»;
«Навпростець по землі»;
«Все було»;
«Повернення в собі»;
«Регіт на палі».
Книг прози:
«Хрести дерев'яні»;
«Велика зона злочинного режиму».
Член Національного Союзу письменників України.Редагувати
Редактор і упорядник поетичної антології «Весняній цвіт» (поети Кам'янського). Публікується в українській періодиці, окремі вірші — в газетах Канади, США, Австралії, Чехії, Ізраїлю.
Вшанування пам'ятіРедагувати
В Кам'янському на честь поета названа вулиця Володимира Сіренка[1].
|
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |