Сіраджуддін Хамід Юсеф
Сіраджуддін Хамід Юсеф (Sirajuddin Hamid Yousuf) — суданський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Судана в РФ та в Україні за сумісництвом (2009—2010).
| Сіраджуддін Хамід Юсеф | |
|---|---|
| Sirajuddin Hamid Yousuf | |
 | |
| Народився | 1953 |
| Громадянство |  Судан |
| Діяльність | Дипломат |
| Відомий завдяки | Надзвичайний і Повноважний Посол Судану в Україні |
| Alma mater | Преторійський університет і Хартумський університет |
| Конфесія | іслам |
Життєпис
ред.У 1979 році закінчив Університет Хартума, Здобув ступінь магістра в галузі міжнародного права з Університет Преторії (ПАР) у 2002 році.
Сіраджуддін Хамід Юсеф був обраний членом Національних Зборів Судану, де представляв виборчий округ Аділя, був головою Комітету з прав людини та громадських обов'язків суданського парламенту.
У період з 2001 по 2005 роки служив послом Судану в Уганді, Бурунді і Руанді.
З 2006 по січень 2008 року, був директором Департаменту миру і гуманітарних питань, а потім був призначений на посаду директора департаменту кризового управління в Міністерство закордонних справ Судану[1].
З 2008 по 2010 рр. — Надзвичайний і повноважний посол Республіки Судан в РФ[2] та в Україні[3] за сумісництвом.
1 грудня 2009 року — вручив вірчі грамоти Президенту України Віктору Ющенку[4].
У 2016 — 2022 роках — Надзвичайний та Повноважний Посол Судану в Індії.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ This House believes Arab governments couldn't care less about Darfur. 23 січня 2008. Архів оригіналу за 5 лютого 2009. Процитовано 31 березня 2017. [Архівовано 2009-02-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Послы иностранных государств, вручившие верительные грамоты Президенту России. Архів оригіналу за 24 грудня 2010. Процитовано 31 березня 2017.
- ↑ Надзвичайні і Повноважні Посли іноземних держав в Україні, які посідають цю посаду за сумістництвом (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2022.
- ↑ Первый посол… и еще 8 послов приступили к своим обязанностям. Послы вручили Президенту Виктору Ющенко верительные грамоты. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 31 березня 2017.