Сьо Кен (яп. 尚 賢; 15 жовтня 1625 — 19 жовтня 1647) — 15-й ван Рюкю в 16401647 роках.

Сьо Кен
Народився 15 жовтня 1625(1625-10-15)
Помер 19 жовтня 1647(1647-10-19) (22 роки)
Батько Сьо Хо
Мати Ryōtsuki, Nishi no Ajiganashid
Брати, сестри Shō Kyōd, Сьо Сіцу і Shō Bund
У шлюбі з Ka'iku, Tamayose Ajiganashid

ЖиттєписРедагувати

Походив з Другої династії Сьо. Третій син вана Сьо Хо. Народився 1625 року. Два старших брати померли ще за панування батька. Тому Кена оголосили спадкоємцем трону і надали магірі (домени) Кумеджіма і Накагусуку.

1640 року спадкував владу. 1641 року затверджений Шімадзу Хісаміцу, правителем Сацума-хана. Мусив продовжувати політику втягування Рюкю в економічні відносини з Японією. При цьому відносини з Китаєм послаблювалися. Це зумовлено також занепадом династії Мін в 1644 році. Так, посольство Рююк, відправлене до мінського імператора, не потрапило до Пекіна, затримавшись у порту Фучжоу. оскільки імператор Чжу Юсун 1645 року мусив тікати під тиском манчжурів, то посольство повернулося до Рюкю. Наступного року було відправлено посольство до імператора Фуліня з династії Цін.

разом з тим за правління Сьо Кена було встановлено 2 типи дипломатичних посольств до бакуфу (в Японії називалося едоноборі, на Рюкю — едотаті). Перше (кейгасі) відправлялося під час вступу нового сьогуна до влади. При вступі нового вана Рюкю відправлялося посольство сяонсі. Усі посольство очолював спадкоємець трону.

З 1644 року наказав зводити численні маяки на островах. Помер 1647 року. Йому спадкував молодший брат Сьо Сіцу.

ДжерелаРедагувати

  • Kerr, George H. (1965). Okinawa, the History of an Island People. Rutland, Vermont: C.E. Tuttle Co. OCLC 39242121
  • Smits, Gregory. (1999). Visions of Ryukyu: Identity and Ideology in Early-Modern Thought and Politics, Honolulu: University of Hawaii Press. ISBN 978-0-824-82037-4; OCLC 39633631