Сьомін Олексій Володимирович

радянський політик

Олексій Володимирович Сьомін (лютий 1910(1910), село Маково Московської губернії, тепер Михайловського району Рязанської області, Російська Федерація — 24 серпня 1972, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Томського і Вологодського обласних комітетів ВКП(б). Член ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Депутат Верховної ради СРСР 2—4-го скликань.

Сьомін Олексій Володимирович
Народивсялютий 1910[1]
село Маково Московської губернії, тепер Михайловського району Рязанської області, Російська Федерація
Помер24 серпня 1972(1972-08-24)[1] (62 роки)
Москва, СРСР
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Життєпис

ред.

Народився в бідній селянській родині. З 1925 по 1927 рік навчався в школі фабрично-заводського учнівства при Подольському цементному заводі Московської губернії. У 1925 році вступив до комсомолу.

З 1927 року працював слюсарем, начальником цеху, заступником директора цементного заводу, директором Подольської школи фабрично-заводського учнівства Московської області.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1932—1933 роках — слухач робітничої аспірантури та секретар комітету ВКП(б) Науково-дослідного інституту цементів.

У 1934—1938 роках — студент Московського хіміко-технологічного інституту імені Менделєєва, інженер-технолог.

У 1938 році — начальник виробничого відділу Головцементу Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

У 1938—1939 роках — заступник начальника відділу Головного управління Народного комісаріату боєприпасів в місті Москві, директор заводу № 10/5.

У 1939—1941 роках — партійний організатор ВКП(б) комбінату № 392 Народного комісаріату боєприпасів СРСР у місті Кемерово.

У 1941—1942 роках — секретар Новосибірського обласного комітету ВКП(б) з питань оборонної промисловості.

У 1942 — серпні 1944 року — 2-й секретар Новосибірського обласного комітету ВКП(б).

13 серпня 1944 — 6 грудня 1951 року — 1-й секретар Томського обласного комітету ВКП(б).

У 1951—1952 роках — слухач курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б).

До серпня 1952 року — інспектор ЦК ВКП(б).

15 серпня 1952 — 2 листопада 1955 року — 1-й секретар Вологодського обласного комітету ВКП(б) (КПРС).

У листопаді 1955 — 1955 року — в розпорядженні ЦК КПРС.

З 1956 року — начальник Управління керівних кадрів Міністерства загального машинобудування СРСР.

Потім — персональний пенсіонер у місті Москві.

Помер 24 серпня 1972 року в місті Москві.

Нагороди

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.