Відкрити головне меню

Схильний до втечі (англ. The Fugitive Kind) — американська чорно-біла романтична драма 1960 року з Марлоном Брандо та Анною Маньяні у головних ролях, знята режисером Сідні Люмета за п'єсою Теннессі Вільямса «Орфей спускається в пекло» (1957)[2].

Схильний до втечі Picto infobox cinema.png
англ. The Fugitive Kind
No image poster.png
Жанр драма, екранізація
Режисер Сідні Люмет
Продюсер Річард Шеперд
Мартін Джуроу
Чарльз Маґайер
Джордж Джастін
Сценарист Меде Робертс
На основі п'єси Теннессі Вільямса «Орфей спускається в пекло»
У головних
ролях
Марлон Брандо
Джоан Вудвард
Анна Маньяні
Оператор Борис Кауфман
Композитор Кеніон Гопкінс
Монтаж Карл Лернер
Художник Річард Сілберт
Художник з костюмів Френк Л. Томпсон
Кінокомпанія «Pennebaker Productions»
Дистриб'ютор «United Artists»
Тривалість 119 хв
Мова англійська
Озвучення
українською
«AMC»
Країна Flag of the United States.svg США
Рік 1960
Дата виходу 14 квітня 1960
Касові збори 2 100 000 $ (США/Канада)[1]
IMDb ID 0052832
Схильний до втечі у Вікісховищі?

Прем'єра фільму відбулася 14 квітня 1960 року. Сідні Люмет отримав «Срібну мушлю» за найкращу режисуру а Джоан Вудвард за найкращу жіночу роль у стрічці на Міжнародному кінофестивалі у Сан-Себастьяні. Гонорар Марлона Брандо за роль у стрічці перевищив 1 млн.$, ця сума була найбільшою на той час у Голлівуді.

Зміст

СинопсисРедагувати

Бродячий музикант Валентин Ксав'єр на прізвисько «Зміїна шкіра», котре отримав через те, що носить куртку зі зміїної шкіри, після ночі проведеної в поліції — вирішив змінити спосіб життя та покінчити з походеньками по нічних клубах.

Після звільнення він відправився в Міссісіпі на власному авто. Випадково він потрапляє в провінційне містечко, де його застає негода. Дружина шерифа Ві Талбот, пропонує йому ліжко у вільній камері для в'язнів у поліційному відділку.

За допомогою Ві Талбот він влаштовується продавцем у крамницю Джейба Торренса, який вмирає від раку. Між ним та Леді Торренс — сексуально незадоволеною жінкою, дружиною власника крамниці, виникає симпатія. Але на серце хлопця також претендує молоденька німфоманка Керол Катрер.

В обставинах, що складаються йому потрібно зробити нелегкий вибір. До того ж чоловіки містечка дивляться на Валентина насторожено. Кульмінація настає тоді, коли шериф пропонує хлопцеві покинути місто до сходу сонця, інакше він його вб'є.

Подальші події у стрічці розвиваються стрімко та призводять до трагічної розв'язки.

У роляхРедагувати

 
Сідні Люмет та Марлон Брандо на зйомках стрічки
 
Сідні Люмет та Джоан Вудвард на зйомках стрічки
Актор Роль
Марлон Брандо Валентин «Зміїна шкіра» Ксав'єр Валентин «Зміїна шкіра» Ксав'єр
Анна Маньяні Леді Торренс Леді Торренс
Джоан Вудвард Керол Катрір Керол Катрір
Віктор Джорі Джейб М. Торренс Джейб М. Торренс
Морін Степлтон Ві Телбот Ві Телбот
Роберт Ґолден Армстронґ Джордан Тальбот шериф Джордан Тальбот
Еморі Річардсон дядько Плезант дядько Плезант
Джон Бараґрі Девід Кеттер Девід Кеттер
Саллі Ґрейсі Доллі Гамма Доллі Гамма
Вірджілія Чу Портер медсестра Портер
Джо Браун «Пі-пі» Біннінґс «Пі-пі» Біннінґс
Френк Борґман працівник автозаправки працівник автозаправки
Герб Віґран голос голос
Деббі Лінч самотня дівчина самотня дівчина
Бен Джаффе «Пес» Гемм «Пес» Гемм
Люсіль Бенсон Бьюлі Біннінґс Бьюлі Біннінґс
Мадам Співі Рубі Лайтфут Рубі Лайтфут
Дженіз Марс епізод епізод
Ніл Гаррісон епізод епізод
Мері Перрі епізод епізод
Джоан Барр епізод епізод
Ларрі Дюран Немає в титрах Немає в титрах

СтворенняРедагувати

Незважаючи на те, що дія фільму відбувається на Глибокому Півдні, кінокомпанія «United Artists» фільмувала стрічку в Мілтоні, штат Нью-Йорк[3].

У популярній культуріРедагувати

Деякі діалоги з фільму були використані австралійським хіп-хоп гуртом «Bliss n Eso» у їхній пісні «Never Land», з альбому «Running on Air».

ЛітератураРедагувати

  • Tennessee Williams: Orpheus steigt herab, in: Orpheus steigt herab/Treppe nach oben. Zwei Theaterstücke (Originaltitel: Orpheus descending). Mit einem Nachwort von Helmar Harald Fischer. Jussenhoven und Fischer, Köln 2002, 214 S., ISBN 3-930226-07-3
  • Peter Manso: Brando. The Biography, New York: Hyperion, 1994. ISBN 0-7868-6063-4, S. 497–514 (engl.)

ПриміткиРедагувати

  1. "Rental Potentials of 1960", Variety, 4 January 1961(англ.)
  2. 2 Theatres Show Film From Williams Play New York Times(англ.)
  3. Thomson, David. The Fugitive Kind: When Sidney Went to Tennessee. The Criterion Collection. Процитовано 27 August 2016. (англ.)

ПосиланняРедагувати