Сфанц
Сфанц (молдовське звуконаслідування до німецького zwanzig — двадцять) — типове молдовське позначення цванцигера (20 австрійських срібних крейцерів 18—19 ст.), вживане поряд з іншим розмовним позначенням «сороківець». Ці популярні в Галичині та на Буковині срібні монети, що карбувалися 1753—1848 за конвенційною стопою (6,68 г 583-ї метричної проби), 1852—56 — за зміненою стопою (4,33 г 900-ї проби), 1857—67 — за стопою австрійської валюти (4,13 г 900-ї проби), а 1868—72/78 — за зменшеною вагою (2,67 г 500-ї проби), активно вивозилися через Буковину на територію Молдови. Спекуляція цими «дзвінкими монетами» (moneta sonante) була постійним джерелом прибутку буковинських та галицьких купців.
Цванцигер разом із монетою вартістю 10 крейцерів був панівною монетою на території Австрійської монархії, у т. ч. і на галицьких землях, які з 1772 перебували в її складі[1].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Шуст Р.М Цванцигер [Архівовано 5 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Джерела та література ред.
- Огуй О. Д. Сфанц, монета [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 919. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Шуст Р. М. Цванцигер [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 446. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.