Сухих Ігор Володимирович

український спортсмен

І́гор Володи́мирович Сухи́х (1990—2022) — український спортсмен. Майстер спорту України міжнародного класу з військово-спортивного багатоборства та рукопашного бою[1]. Призер чемпіонатів України, Європи та світу з військово-спортивного багатоборства, рукопашного бою, бойового самбо[1]. Грав за футбольну команду «АТО-Ірпінь». Загинув у боях за Ірпінь[1][2][3].

Ігор Сухих
Ігор
позивний «Fighter»
позивний «Fighter»
позивний «Fighter»
Загальна інформація
Громадянство  Україна
Народження 5 липня 1990(1990-07-05)
м.Сквира
Смерть 24 березня 2022(2022-03-24) (31 рік)
загинув захищаючи м. Ірпінь від російської навали.
Поховання Сквира
Спорт
Вид спорту футбол
Участь і здобутки

31-річний ветеран АТО і доброволець Ігор Сухих, позивний Файтер, загинув 24 березня 2022 року під час зачистки м. Ірпінь Київської області. Захисник отримав смертельні поранення під час мінометного обстрілу[4].

Ігор народився у місті Сквира Київської області. Проживав у місті Ірпінь. Навчався у місцевій школі № 3. Згодом закінчив Переяслав-Хмельницький педагогічний університет, а також Національний університет державної податкової служби України, факультет «Податкова міліція». Майстер спорту України міжнародного класу з військово-спортивних багатоборств, рукопашного бою, та бойового самбо чемпіон та призер чемпіонатів України, Європи, гравець футбольної команди «Ато-Ірпінь».

Підполковник Сухих обіймав посаду старшого оперуповноваженого з особливих доручень Міністерства фіскальної служби України.

У 2015 році пішов добровольцем в АТО/ООС, згодом його прикомандирували до військової розвідки.  Протягом 2 ротацій проходив службу у Маріуполі та Широкиному Донецької області.

З початком повномасштабної війни приєднався до лав добровольчого формування Ірпінської ТРО № 1, щоб боронити своє місто від окупантів.  

«Ігор був добрим, щирим, світлим, життєрадісним сином, братом, другом. Люблячим чоловіком, турботливим батьком, патріотом України»

Поховали захисника на Алеї Слави у місті Ірпінь. У Ігоря залишилися батьки, сестра, дружина та двоє синів: 6-річний Назарій і 3-річний Тімур.

Випускник Державного податкового університету (факультет податкової поліції)[5]. Працював офіцером підполковником податкової міліції[5].

Після нападу Росії на Україну став на захист своєї батьківщини. Загинув у бою. Перед смертю він урятував 20 людей[5][6].

Сім'я ред.

  • Дружина — Анастасія та двоє маленьких синів Назар та Тимур[1][7].

Примітки ред.

Посилання ред.