Суслопаров Іван Олексійович

Суслопаров Іван Олексійович (19 жовтня 1897 року, дер. Крутихінці, Вятський повіт, Вятська губернія, Російська імперія — 16 грудня 1974 року, Москва, СРСР) — радянський військовий діяч, дипломат і розвідник, генерал-майор артилерії (19). Військовий аташе при посольстві СРСР у Франції (1939—1941), начальник радянської військової місії у Франції при штабах союзних військ (1944—1945). Учасник Першої світової війни, Громадянської війни в Росії та Великої Вітчизняної війни.

Зображення
Автограф
Громадянство СРСР
Лояльність СРСР
Дата народження 19 жовтня 1897(1897-10-19)
Місце народження Vyatka Uyezdd
Дата смерті 16 грудня 1974(1974-12-16) (77 років)
Місце смерті Москва
Місце поховання Введенське кладовище
Рід діяльності дипломат, військовослужбовець
Військове звання генерал
Участь у військовому конфлікті Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Збройні сили артилерія[d]
Отримані відзнаки
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Суворова 2 ступеня медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
CMNS: Суслопаров Іван Олексійович у Вікісховищі

7 травня 1945 року від імені радянського командування підписав у Реймсі, не маючи на те повноважень, Акт про капітуляцію Німеччини[1], який у радянській та російській історіографії став називатися «попереднім протоколом капітуляції», оскільки потім на вимогу Верховного Головнокомандувача І. В. Сталіна відбулося вторинне підписання капітуляції в ніч із 8 на 9 травня 1945 року в передмісті Берліна Карлсхорсте.

Після підписання капітуляції. У першому ряду: Іван Суслопаров, Вальтер Беделл Сміт, Ейзенхауер, Дуайт Ейзенхауер, Артур Теддер
Учасники підписання капітуляції, праворуч — Іван Суслопаров. Реймс, 7 травня 1945 року

Примітки ред.

  1. William I. Hitchcock: The Bitter Road to Freedom: A New History of the Liberation of Europe. S. 116 ff.

Інтернет-ресурси ред.