Сурженко Сергій Іванович

Сергій Іванович Сурженко;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	25 лютого 1985; Новоархангельськ
Смерть	18 січня 2015 (29 років); Спартак
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	95 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня	Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Сурженко.

Сергі́й Іва́нович Сурже́нко (25 лютого 1985 — 18 січня 2015) — солдат Збройних сил України. Учасник війни на сході України. Один із «кіборгів».

Життєвий шлях ред.

В 2000-х роках закінчив ПТУ № 30 у селі Торговиця, механізатор-тракторист.

Постійно займався спортом, неодноразово брав участь у шкільних і районних змаганнях з футболу та інших видів спорту.

Працював трактористом в ПСП «Лан».

З 2005 по 2007 рік проходив військову службу в прикордонних військах.

В часі війни — доброволець, старший навідник 95-ї окремої високомобільної десантної бригади.

З 2 березня 2014 року пройшов двотижневі навчальні збори у районному військовому комісаріаті. 7 серпня добровольцем пішов до Збройних Сил України, пройшов підготовку в 169 навчальному центрі «Десна», після чого був направлений на проходження служби до 95 окремої високомобільної десантної бригади.

Брав участь у багатьох операціях, які проходили по периметру зони АТО.

18 січня 2015-го зазнав смертельних осколкових поранень поблизу села Спартак Ясинуватського району у бою з російськими збройними формуваннями за Донецький аеропорт, котрі обстрілювали позиції військовиків з «Градів». Тоді ж загинув солдат Сергій Парубець.

Упізнаний в дніпропетровському морзі. Похований у Новоархангельську.

Нагороди та вшанування ред.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
13 жовтня 2015 року в Торговиці відкрито меморіальну дошку честі Миколи Покрищенка, Сергія Сурженка, Олександра Азарова, Миколи Томака. Благодійник вирішив залишитися невідомим.
У квітні 2016-го в Новоархангельську відбувся кубок з аматорського футболу пам'яті Сергія Сурженка.
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня^[2]^[3].

Примітки ред.

↑ Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 січня на YouTube

Джерела ред.

Сурженко Сергій Іванович // Книга пам'яті полеглих за Україну
АТО і наш край. Новоархангельська районна бібліотека. Архів оригіналу за 23 листопада 2020.
«ГОРИТЬ СВІЧА І ПАМ'ЯТІ СЛЬОЗА ДОДОЛУ З НЕЇ КРАПЛЯМИ СТІКАЄ, ЗЕМЛЯ РИДАЄ, ПЛАЧУТЬ НЕБЕСА — ГЕРОЇВ УКРАЇНА ПАМ'ЯТАЄ» / Колос. — 2015. — 28 січня // Новоархангельська районна бібліотека

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.

[3] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 січня на YouTube

[1]

[2]

[3]