Сур'явікрама (*д/н — 688) — володар держави Шрикшетра. Відомий також як Тур'я (Фур'я)-вікрама. Створив потужну державу, з його часом пов'язано запровадження так званної бірманської ери. Також триває дискусія, щодо періоду панування: висловлюється думка, що це відбувалося наприкінці 90-х — початку 100-х чи у 320—330 роках.

Сур'явікрама
Народивсяневідомо
Помер688(0688)
Шрикшетра
Національністьп'ю
Титулцар
Термін673—688 роки
Попередник?
НаступникХарівікрама
РідВікрама

Життєпис

ред.

Засновник династії Вікрама, яку австралійський археолог Боб Хадсон запропонував умовно вважати другою династією царів Шрикшетри. Династія відома переважно за написами на великих кам'яних похоронних урнах, чотири з яких були виявлені в 1912 році під час розкопок некрополя за північно-західними стінами міста, за 70 метрів на південь від ступи Паяджі. Другий з цих написів свідчить: «Рік п'ятдесятий, місяць п'ятий, цар Сур'явікрама помер у віці шістдесяти чотирьох років».

Прийшов до влади близько 673 року. За те, що Сур'явікрама був першим царем цієї династії, свідчить відсутність у першому напису вказівок на те, що родичі Сур'явікрами, що померли, були царської крові. Ім'я свідчить про індуїстський вплив на родину цього володаря, яка можливо була культурно і політично пов'язана з Маґадгою. Також висловлюється дискусійна теорія, що здобув владу за підтримки Адіт'ясени з династії Пізніх Гуптів. За ще однією версією був нащадком Рудравармана I, шрімари Пхнома.

Провів політичні, соціальні та адміністративні реформи, зумів об'єднати більшість міст-держав П'ю, здолавши колишнього гегемона — державу Ханлін. Сприяв поширенню буддизму та індуїзму.

Помер між 4 липня і 1 серпня 688 року. Йому спадкував син або інший родич Харівікрама.

Джерела

ред.
  • Cœdès G. The Indianized States of Southeast Asia. — Canberra: Australian National University Press, 1975. — 410 p.
  • Stargardt J. From the Iron Age to early cities: At Sri Ksetra and Beikthano, Myanmar// Journal of Southeast Asian Studies. — The National University of Singapore, 2016. — No. 47(3). — P. 341—365.
  • U Thein Lwin, U Win Kyaing, Stargardt J. The Pyu Civilization of Myanmar and the City of Śrī Kṣetra// Lost Kingdoms: Hindu-Buddhist Sculpture of Early Southeast Asia. — New York: The Metropolitan Museum of Art, 2014.