Судновий журнал (також вахтовий журнал[1][2] чи шканечний журнал) — один з основних суднових документів[3].

Журнал обліку та схеми. «Grand Turk»[en], репліка трищоглового фрегата 6-ї ставки з часів Гораціо Нельсона.

У судновому журналі фіксуються: список команди, дата прибуття в порт і відплиття з порту, глибина води в порту і при виході в море, швидкість, курс, сила вітру під час рейсу, прізвища вахтових екіпажу і вахтових штурманів, їх докладну доповідь про всі події, що відбулися за час здійснення рейсу.

При інцидентах на море, наприклад, зіткненнях або корабельні аварії, судновий журнал є основним документом, записи якого мають юридичну силу при судових розглядах.

У торговельній практиці судновий журнал використовується як доказ винності або невинності перевізника при виникненні спорів з пошкодження, або загибелі всього вантажу, або його частини.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Л. В Беловинский. Вахтенный журнал // Иллюстрированный энциклопедический историко-бытовой словарь русского народа. XVIII-начало XIX в. / Под ред. Н. Ерёмина.- М.: Эксмо, 2007— — с. 76— — 784 С.:- Ил. с.— 5 000 экз.  — ISBN 978-5-699-24458-4.