Сува (міфологія)
Сува (араб. سواع) — ім'я одного з божеств давньоарабської міфології. Згадується в Корані як божество, якому поклонявся народ пророка Нуха (Ноя).
| Сува | |
|---|---|
| Божество в | релігія в доісламській Аравії[d] |
Ймовірно, божество Сува вважалося покровителем стад. Воно було відомо і на півночі, і на півдні Аравії, але головне його святилище було в Рухаті (Північно-Західна Аравія). Йому поклонялось Хіджазьке плем'я хузайль [1]. Деякі південноаравійські племена також шанували його. Сува був об'єктом активного поклоніння до появи ісламу. У VI столітті у Сува були святилища, багато я яких були зруйновані мусульманами [1].
Примітки
ред.Література
ред.- Хішам ібн аль-Калбі. Кітаб аль-Аснам.
- Fahd. Le pantheon, с. 154—156.