Субімáго — крилата стадія індивідуального розвитку комах, проміжна між личинкою та дорослою статевозрілою особиною (імаго). Цю стадію проходять лише одноденки. Вони єдині комахи, які линяють, вже маючи розвинені крила.

Субімаго одноденки Epehmera vulgata. Нижче — шкірочка личинки, з якої субімаго тільки-тільки вийшло

Отже, в онтогенезі одноденок — дві крилаті стадії. Їх личинки (німфи) мешкають у водоймах. Завершуючи розвиток, вони вилазять з води на якесь стебельце, каміння і т. ін. і линяють. З шкірки німфи виходить крилата комаха — субімаго. Зазвичай, вона відлітає на берег і через одну-три доби, а інколи через декілька годин і навіть хвилин, десь у затишку линяє ще раз. При цьому кутикула крил скидається цілком, частково або не скидається зовсім. Цього разу із шкірки субімаго виходить статевозріла особина (імаго), цілком здатна до розселення та розмноження. В деяких таксонах одноденок линяння «субімаго → імаго» відбувається лише у самців, а субімаго самиць стають статевозрілими без линяння[1]. Здатна до партеногенезу одноденка Eurylophella oviruptis може розмножуватись вже на стадії субімаго. Ще у воді в його тілі дозрівають яйця, черевце лопається, і вони потрапляють у воду[2].

Субімаго одноденки Cloeon simile. Зверніть увагу на повздовжні зморшки на крилах комахи — важлива відміна її від цілком дорослої форми

Імаго відрізняються від субімаго стрункішим тілом, коротшими хвостовими нитками і яскравішим забарвленням[3]. Крім того, очі, ноги і геніталії розвинені в них неповністю. Всередині крилових платівок субімаго зберігається жива м'яка гіподерма. Тому їх поверхня може бути зморшкуватою. До того ж крила місцями (особливо вздовж країв) вкриті малесенькими волосками. Через них і зморшки крила часто не зовсім прозорі. У імаго ж крила прозорі, гладенькі й блискучі[1]. У самців одноденки Ephoron leukon передні ноги субімаго досить короткі і дуже гофровані. Після линяння ж ноги подовжуються більш як удвічі[4]. Після линяння на імаго у багатьох видів одноденок на тілі з'являються кольорові візерунки, що допомагають самцям і самицям одного виду зустрітися.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Клюге Н. Ю. Современная систематика насекомых. Часть 1. Первичнобескрылые и древнекрылые. — СПб: 1999.  — 188 с. — URL: http://www.insecta.bio.spbu.ru/z/INS-MIN/Ephemeroptera.htm
  2. Funk, D. H. Jackson, J. K.,and Sweeney B. W. A new parthenogenetic mayfly (Ephemeroptera: Ephemerellidae: Eurylophella Tiensuu) oviposits by abdominal bursting in the subimago // Freshwater Science, 2008, 27 (2)
  3. Шванвич Б. Н. Курс общей энтомологии: Введение в изучение строения и функций тела насекомых (Учебник для гос. университетов) — М.—Л.: «Советская наука», 1949. — 900 с. 
  4. Edmunds, G. F., McCafferty, W. P.. The Mayfly Subimago // Annual Review of Entomology, 1988, 33 (1): 509—527