Субскри́пція (від лат. subscribe «підписувати, перераховувати нижче») — важлива частина документа, а саме засвідчення, в якому підпис (особистий або нотаріальний) поєднується з формулою, котра виражає суть вірчої дії. Так само, як інвокація, інтитуляція тощо, субскрипція є частиною умовного формуляру документа. Деколи субскрипція може бути пізнішого часу, аніж власне документ.

Приклад субскрипції ред.

«Іван Янчинський власною рукою».
Оригінальний текст (лат.)
«Иванъ Янчинскій власною рукою».
«До цієї купчої грамоти я Олешко син Григорія, послух, руку приклав».
Оригінальний текст (лат.)
«К сеи купчей грамоте я Олешка Григорьевъ сын, послух, руку приложил».

Витяг з купчої грамоти 1518-19 рр.

Джерела ред.

  • Каштанов С. М. Русская дипломатика: Учеб. пособие для вузов по спец. «История». — Москва: Высшая школа, 1988. — 231 с.
  • Акты русского государства 1505-1526 гг. — Москва: «Наука», 1975. — 435 с.