Стюарт Пімм

дослідник

Стюарт Пімм
Народився 27 лютого 1949(1949-02-27)[1] (75 років)
Дербішир, Англія, Велика Британія
Країна  США
Діяльність еколог, біолог, викладач університету
Alma mater Університет Оксфорда
Галузь охорона природи[2], conservation biologyd[2] і біорізноманіття[2]
Заклад Дюкський університет
Університет Теннессі
Техаський технологічний університет
Науковий ступінь доктор філософії
Членство Американська академія мистецтв і наук
Нагороди

CMNS: Стюарт Пімм у Вікісховищі

Стюарт Леонард Пімм (англ. Stuart Leonard Pimm; нар. 27 лютого 1949(1949лютого27), Дербішир, Англія) — американсько-британський біолог й еколог-теоретик, який спеціалізується на наукових дослідженнях біорізноманіття та природоохоронної біології[3][4][5][6][7][8].

Освіта ред.

Пімм народився у Дербіширі, Велика Британія. Він здобув освіту в Оксфордському університеті та здобув ступінь доктора філософії з екології в Університеті Нью-Мексико у 1974 році[9].

Дослідження ред.

Наразі Пімм завідує кафедрою природоохоронної екології у Ніколасівській школі навколишнього середовища при Дюкському університеті, Дарем, Північна Кароліна[10]. Він є визнаним авторитетом у галузі природоохоронної біології, визнаним кількома нагородами, зокрема премією Гейнекена[11] і премію Тайлера за досягнення у галузі охорони довкілля. Пімм співпрацював з багатьма іншими вченими, включно з Робертом Меєм[12], Пітером Рейвеном, Джоелем Коеном, Джорджем Сугіхару та Джаредом Даймондом. У своїй роботі він досліджує математичні властивості харчових мереж, демонструючи, що складні харчові мережі повинні бути менш стабільними, ніж прості[13].

Публікації ред.

Пімм опублікував понад 250 рецензованих наукових статей[14][15][16], зокрема кілька у наукових журналах «Nature»[3][4][5] і «Science»[17][18][19]. Він — автор кількох книг, зокрема «Вчений перевіряє Землю»[20], а також опублікував статті у науково-популярних виданнях, як-от «Scientific American»[21]. До середини 2019 року він був постійним автором блогу «National Geographic»[22].

Нагороди ред.

Пімм є магістром охорони навколишнього середовища Пекінської академії магістратури ДеТао (DTMA), багатопрофільного вищого навчального закладу високого рівня Шанхай, КНР.

Пімм отримав Міжнародну премію Космос 2019 року на знак визнання його науково-дослідних зусиль, а також його ролі у наставництві студентів[23].

Новий вид ос із мохових лісів колумбійських тропічних Анд був названий Dolichomitus pimmi на честь Пімма та його зусиль щодо збереження біорізномаїття у цьому регіоні[24].

SavingSpecies і Saving Nature ред.

У 2010 році Пімм заснував некомерційну організацію SavingSpecies. Організація припинила своє існування у липні 2019 року[25]. У 2019 році він заснував некомерційну організацію Saving Nature, яка продовжує роботу зі збереження та відновлення середовища існування, яку раніше підтримувала SavingSpecies[26].

Суперечності ред.

У 2014 році Пімм був залучений у суперечку, пов'язану з нібито сексистськими зауваженнями, які він зробив у книжковому огляді[27] опублікованому Elsevier у журналі «Biological Conservation». Стаття Пімма «майже відразу викликала дискусію у Twitter»[28].

Попри тиск з боку активістів (там же), журнал відмовився відкликати рецензію Пімма, заявивши, що «рецензія на книгу Пімма не відкликається. Вона лише містить образливу лексику. Ми хочемо наголосити нашим читачам, що цей тип образливої лексики не відображає політики чи практики нашого журналу, чи Elsevier. Ми також вжили заходів, щоб така ситуація не повторилася».

Однак журнал таки опублікував mea culpa, висловивши думку про статтю Пімма. «Ми хотіли б повідомити наших читачів, що деякі частини огляду Стюарта Пімма книги „Keeping Wild: Against the Domestication of the Earth“, том 180, сторінки 151—152 є принизливими щодо жінок»[29]. Стосовно статті Пімма журнал визнав, що «вона просто містить образливі слова». Пімм відповів, що не вважає його «висловлювання сексистськими…». Проте дехто не погодився. У пізнішому листі до редактора[30] Аманда Стенлі, тодішній офіцер природоохоронної наукової програми у Фонді Вілбурфорса, пояснила, чому «…рецензія на книгу [була] такою образливою»[28]. Пізніше того ж року у «Нью-Йоркер» була опублікована стаття, присвячена дискусії між природоохоронцями, яка призвела до суперечливого зауваження Пімма. У статті стверджувалося, що у його рецензії «емоції Пімма взяли верх над ним». Зі свого боку, згідно зі статтею, Пімм був «зовсім не розкаювався»[31].

Особисте життя ред.

Пімм одружився з Джулією Кіллеффер у 1990 році. У нього є дві доньки від попереднього шлюбу, які проживають у США. Одна з них, Шама, хвора на шизофренію.

Примітки ред.

  1. SNAC — 2010.
  2. а б в Czech National Authority Database
  3. а б Pimm, S. L.; Lawton, J. H.; Cohen, J. E. (1991). Food web patterns and their consequences. Nature. 350 (6320): 669. Bibcode:1991Natur.350..669P. doi:10.1038/350669a0.
  4. а б Pimm, S. L.; Raven, P. (2000). Biodiversity. Extinction by numbers. Nature. 403 (6772): 843—845. Bibcode:2000Natur.403..843P. doi:10.1038/35002708. PMID 10706267.
  5. а б Pimm, S. L. (1984). The complexity and stability of ecosystems. Nature. 307 (5949): 321—326. Bibcode:1984Natur.307..321P. doi:10.1038/307321a0.
  6. Pimm, Stuart L. (1991). The balance of nature?: ecological issues in the conservation of species and communities. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-66830-4.
  7. Pimm, S. L.; Jones, H. L.; Diamond, J. (1988). On the Risk of Extinction. The American Naturalist. 132 (6): 757. doi:10.1086/284889.
  8. Brooks, T. M.; Pimm, S. L.last3=Oyugi (1999). Time Lag between Deforestation and Bird Extinction in Tropical Forest Fragments. Conservation Biology. 13 (5): 1140. doi:10.1046/j.1523-1739.1999.98341.x. {{cite journal}}: |first3= з пропущеним |last3= (довідка)
  9. Pimm, Stuart (1974). Community Process and Structure (Дипломна робота). New Mexico State University. ProQuest 302713548.
  10. Nicholas School Faculty, Stuart L. Pimm. Duke University. Процитовано 18 листопада 2010.
  11. Heineken Prize Laureate, Stuart L. Pimm. Heineken Prize. Архів оригіналу за 6 липня 2009. Процитовано 18 листопада 2010.
  12. Sugihara, G.; Bersier, L. F.; Southwood, T. R.; Pimm, S. L.last5=May (2003). Predicted correspondence between species abundances and dendrograms of niche similarities. Proceedings of the National Academy of Sciences. 100 (9): 5246—5251. Bibcode:2003PNAS..100.5246S. doi:10.1073/pnas.0831096100. PMC 154330. PMID 12702773. {{cite journal}}: |first5= з пропущеним |last5= (довідка)
  13. Pimm, Stuart L. (2002). Food webs. Chicago: University of Chicago Press. ISBN 0-226-66832-0.
  14. Curriculum Vitae, Stuart L. Pimm (PDF). Duke University. Процитовано 18 листопада 2010.
  15. Публікації за ім'ям: Стюарт Пімм індексовані Google Scholar, сервісом Google
  16. Список публікацій на Microsoft Academic Search
  17. Pimm, S. L.; Russell, G. J.; Gittleman, J. L.; Brooks, T. M. (1995). The Future of Biodiversity. Science. 269 (5222): 347—350. Bibcode:1995Sci...269..347P. doi:10.1126/science.269.5222.347. PMID 17841251.
  18. Pimm, S. L.; Ayres, M.; Balmford, A.; Branch, G.; Brandon, K.; Brooks, T.; Bustamante, R.; Costanza, R.; Cowling, R. (2001). ENVIRONMENT: Can We Defy Nature's End?. Science. 293 (5538): 2207—2208. doi:10.1126/science.1061626. PMID 11567124.
  19. Pimm, S. L. (1998). ECOLOGY: Planning for Biodiversity. Science. 279 (5359): 2068—2069. Bibcode:1998Sci...279.2068.. doi:10.1126/science.279.5359.2068.
  20. Pimm, Stuart L. (2004). A scientist audits the Earth. New Brunswick, N.J: Rutgers University Press. ISBN 0-8135-3540-9.
  21. Pimm, S. L.; Jenkins, C. (2005). Sustaining the variety of life. Scientific American. 293 (3): 66—73. Bibcode:2005SciAm.293c..66P. doi:10.1038/scientificamerican0905-66. PMID 16121856.  (необхідна підписка)
  22. Results tagged "Stuart Pimm" from NatGeo News Watch. NatGeo News Watch. Процитовано 18 листопада 2010.
  23. Stuart Pimm Receives International Prize. Duke Nicholas School of the Environment. 25 листопада 2019. Процитовано 23 лютого 2020.
  24. Newly Discovered Wasp Species Named to Honor Duke Conservation Scientist Stuart Pimm. Duke Nicholas School of the Environment. 4 червня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
  25. Guidestar: SavingSpecies. Guidestar. 19 травня 2020. Процитовано 19 травня 2020.
  26. Saving Nature. Saving Nature. 26 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  27. Pimm, Stuart (December 2014). Keeping the Wild: Against the Domestication of Earth. Biological Conservation. 180: 288. doi:10.1016/j.biocon.2014.11.006. Процитовано 8 липня 2020.
  28. а б Ferguson, Cat (12 жовтня 2014). "I don't take whores in taxis": Casual sexism in scientific journal leads to editor's note. Retraction Watch. Процитовано 22 червня 2020.
  29. Primack, Richard; Broerse, Sandra (December 2014). Editorial Note: Inappropriate language in a recent book review. Biological Conservation. 180: 288. doi:10.1016/j.biocon.2014.11.006. Процитовано 8 липня 2020.
  30. Stanley, Amanda G. (February 2015). Response to Pimm (2014): Misogynist metaphors don't belong in scholarly discourse. Biological Conservation. 182: 13. doi:10.1016/j.biocon.2014.11.036. Процитовано 8 липня 2020.
  31. Nijhuis, Michelle (9 грудня 2014). Bridging the Conservation Divide. The New Yorker. Condé Nast. Процитовано 8 липня 2020.

Посилання ред.