Стура Карлсе (швед. Stora Karlsö) — острів у Швеції, розташований за 6,5 км на захід від Готланду. Адміністративно належить до Готландського лену. Має морське сполучення з Клінтехамном. Має статус заповідника.

Стура Карлсе
швед. Stora Karlsö
Географія
57°17′08″ пн. ш. 17°58′21″ сх. д. / 57.285466111487° пн. ш. 17.972378735068° сх. д. / 57.285466111487; 17.972378735068
МісцерозташуванняБалтійське море
АкваторіяGotland Basind
Група островівKarlsöarnad
Площа2,35 км² 
Довжина1,5 км
Ширина2 км
Найвища точка51,6 м
Країна
 Швеція[1][2]
Адм. одиницяГотланд[1][2]
Населення
Вебсайтstorakarlso.se/english/
Стура Карлсе. Карта розташування: Швеція
Стура Карлсе
Стура Карлсе
Стура Карлсе (Швеція)
Мапа

CMNS: Стура Карлсе у Вікісховищі

Географія

ред.
 
Скелі острова

Площа острова становить 2,35 км². За формою він нагадує прямокутник, а його ландшафт являє собою плато у вигляді підкови. Найвища точка острова лежить на висоті 51,6 м над рівнем моря. Західна частина плато — Мармурбергет — височить над морем на 45 м.

Острів Стура Карлсе утворений з гірських порід силурійського періоду, вік яких приблизно 400 млн років. Море промило в прибережних скелях три десятки печер, деякі з яких завглибшки понад 20 м.

Флора

ред.
 
Вівці на Стура Карлсе

На острові сотні років паслися вівці, і до кінця XIX століття він майже втратив свій рослинний покрив. Однак в 1887 році вівці були вивезені з острова, і відтоді рослини могли рости тут без перешкод. Зараз на острові росте ясен, клен та горобина. Ялівець, який наприкінці XIX століття практично зник з острова, зараз можна зустріти на ньому майже повсюдно, а в деяких місцях він навіть утворює густі, важкопрохідні зарості.

У 1995 році, щоб трохи сповільнити заростання острова і допомогти потребуючим захисту рослин і тварин, на деяких ділянках Стура Карлсе знову почали випас овець.

Зараз на острові росте 400 видів судинних рослин, в тому числі солонечник, весняний горицвіт і орхідеї. Стура Карлсе і сусідній острів Лілла Карлсе — єдине місце в Скандинавії, де росте латук дібровний.

Фауна

ред.

На острові гніздиться велика кількість кайри тонкодзьобої (7500 пар) і гагарок (1700 пар). Тут також зустрічається безліч дрібних птахів, серед яких берестянка звичайна, сочевиця, кропив'янка рябогруда і мала мухоловка.

До кінця XIX століття пташиний світ острова виявився на межі знищення. З ініціативи Віллі Веллера (1848—1927) в 1880 році було створено акціонерне товариство Jagt- och Djurskyddsförenings AB, головною метою якого стала турбота про збереження природи Стура Карлсе. Зараз компанія володіє більшою частиною острова і займається організацією туристичних турів.

Історія

ред.

У печерах острова було зроблено безліч знахідок часів кам'яної доби. Найбільш відома печера Стура Фервар, в якій дослідники ще наприкінці XIX століття виявили кам'яні і кістяні знаряддя, а також залишки кераміки. У мезолітичних мешканців печери Стура Фервар були виявлені мітохондріальні гаплогрупи U4b1 і U5a1[3] і Y-хромосомна гаплогрупа I1-M253[4]. Крім того, на острові були зроблені знахідки часів бронзової та залізної доби.

Пам'ятки

ред.
 
Маяк

На Стура Карлсе розташовується маяк, введений в дію ще в 1887 році. З 1966 року тут також працює музей, основна експозиція якого присвячена темі «Людина і природа на Стура Карлсе».

Література

ред.
  • Berg B.. Stora Karlsö: en bok om hafvets fåglar. — 1915.
  • Ejendal B. Stora Karlsö: fåglarnas och blommornas ö. — 1997
  • Grotten Stora Förvar På Stora Karlsö. Undersökt Af Lars Kolmodin Och Hjalmar Stolpe. Beskrifven Af B. Schnittger. Teckningarna Utförda Af O. Sörling. — 1913.
  • Jacobson R., Larje R. Stora Karlsö: människor, verksamheter och händelser kring en ö. — 2005.

Примітка

ред.

Посилання

ред.