Стрейт флаш
Стрейт флаш (англ. Straight Flush, «прямий злив»[1]) — стратегічний бомбардувальник моделі B-29 «Суперфортеця» 509-ї Змішаної Групи ВПС Армії США[2], який 6 серпня 1945 року брав участь в ядерній атаці на японське місто Хіросіма наприкінці Другої світової війни. Завданням літака було проведення розвідування погоди над Хіросімою та визначення належних умов для атаки.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/CGP-JPAP-112.jpg/250px-CGP-JPAP-112.jpg)
Після бомбардування пілот Клод Езерлі каявся за здійснене, мав нервові розлади і став поборником антиядерного руху.
Історія
ред.«Стрейт флаш» був одним з 15 модифікованих бомбардувальників B-29, названих «Срібними блюдцями», завданням яких було завдавання ядерного удару по Японії. Літак було збудовано на заводі підприємства Гленн Л. Мартін в Омахі штату Небраска. 2 квітня 1945 року машина була переправлена на авіабазу 509-ї Змішаної Групи у Вендовері штату Юта, а 13 червня дісталася авіабази на острові Тініан.
Літак був прикріплений до 444-го бомбардувального загону. 1 серпня 1945 року початковий ідентифікаційний номер бомбардувальника «5» змінили на «82». На хвостовику машина отримала новий розпізнавальний знак — «N» в трикутнику. Своє ім'я «Стрейт флаш», що означає комбінацію карт в покері, літак дістав від захоплення азартними іграми головного пілота Клода Езерлі.
З червня по серпень 1945 року бомбардувальник здійснив 11 тренувальних і 6 бойових вильотів зі скинення тренувального снаряда замість ядерної бомби на японські міста. 20 червня екіпаж «Стрейт флашу» під командуванням Езерлі бомбував Токіо, 24 липня — Оцу, 26 липня — Тайра, а 29 липня — Маїдзуру.
6 серпня 1945 року «Стрейт флаш» взяв участь в операції з бомбардування Хіросіми. Літак провів метеорологічні спостереження та сповістив головний бомбардувальник «Енолу Ґей», що усі умови для скинення бомби сприятливі.
8 серпня «Стрейт флаш» провів останню бойову операцію з бомбардування міста Йоккаіті.
В листопаді 1945 року літак разом із 509-ю Змішаною Групою перевели до авіабази Розвелл в Нью Менсико. У серпні наступного року він брав участь у ядерних випробуваннях в операції «Кросроадз». В липні 1954 року літак зняли з озброєння.
Екіпаж 6 серпня 1945 року
ред.Екіпаж С-11:
- Майор Клод Езерлі — командир екіпажу, пілот.
- Молодший лейтенант Іра Везерлі — другий пілот.
- Капітан Френсіс Торнгіл — штурман.
- Молодший лейтенант Франклін Вей — бомбардир.
- Молодший лейтенант Юджин Ґреннен — бортінженер.
- Старший сержант Паскаль Бальдазаро — радист.
- Сержант Альберт Барсумян — оператор радару.
- Сержант Ґіллен Найслі — хвостовий стрілець.
- Сержант Джек Біванс — помічник бортінженера.
Див. також
ред.Джерела та література
ред.- Campbell, Richard H., The Silverplate Bombers: A History and Registry of the Enola Gay and Other B-29s Configured to Carry Atomic Bombs (2005), ISBN 0-7864-2139-8
Посилання
ред.- Літаки 509-ї змішаної групи [Архівовано 12 травня 2008 у Wayback Machine.]