Стратегічна комунікація
Стратегічні комунікації — інтегроване, скоординоване і належне використання комунікативних можливостей держави для просування і захисту її інтересів: публічної дипломатії, зв'язків із громадськістю, військових зв'язків, інформаційних та психологічних операцій, інших заходів[1][2].
Стратегічна комунікація — це комплекс внутрішніх та зовнішніх комунікацій: зв'язки з громадськістю, організаційні (внутрішні), маркетингові комунікації[3]. Правильне застосування стратегічних комунікацій має вирішальне значення у протистоянні загрозам в інформаційному просторі, стає джерелом активного розповсюдження інформації в засобах масової інформації та реагування на поширення неправдивої інформації[2].
Структура комунікаційної стратегії[3]
- Місія (навіщо ми працюємо?) — основне призначення організації
- Візія, бачення (якими ми маємо бути, щоб реалізувати місію?) — бажаний образ організації у майбутньому
- Цінності (Як ми маємо поводитися, щоб відповідати візії та реалізувати місію?) — колективні зобов'язання
- Стратегія (Що, як і коли ми робимо, щоб відповідати візії, реалізувати місію, діючи згідно із цінностями?) — аналіз умов середовища, цілі, ресурси, ризики, план дій і т. д.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Абітурієнт Каразінського університету. start.karazin.ua. Процитовано 18 жовтня 2022.
- ↑ а б Про затвердження Концепції стратегічних комунікацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- ↑ а б Картки: що таке стратегічна комунікація і кому вона потрібна. Центр політичного консалтингу (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.