Страйк Пульмана
Страйк Пульмана – загальнонаціональний страйк залізничників в Сполучених Штатах Америки, тривав з 11 травня до 20 липня 1894 року. Цей страйк є поворотним моментом для трудового законодавтства у США . Компанія Пульман Пелес Кар (англ. - Pullman Palace Car), основна залізнична компанія того часу, зменшила заробітну платню працівників, не змінюючи вартість оренди та ціни в місті Пульман, окремо побудованому на півдні Чикаго, Іллінойс.
Передумови страйку ред.
Паніка 1893 року спричинила суттєве падіння попиту на продукцію Пульман Пелес Кар і, як результат - зменшення прибутків компанії. Зменшити витрати компанія вирішила за рахунок зменшення заробітної платні працівників. При цьому вартість витрат залишались незмінними, оскільки працівники повинні були проживати в місті Пульман, то вартість комунальних вистрат та оренди були важливими. Серед причин страйку були: недостатньо демократична політика в місті Пульман, завищені ціни на воду та газ, а також відмова компанії продавати будинки у власність працівникам. У 1893 році Юджином В. Дебсом була створена Спілка Працівників Залізниці (ARU) – об'єднання некваліфікованих працівників залізниці. Коли компанія Пульмана відмовилась від будь-яких перемовин з СПЗ, профспілка виступив проти Компанії Пульмана та федерального уряду Сполучених Штатів під керівництвом Гровера Клівленда. Страйк та бойкот зачепили більшість вантажного та пасажирського на захід від Детройту, штат Мічиган.
День Праці ред.
У 1894 році в спробі дійти згоди з профспілкою після страйку, президент Гровер Клівленд і Конгрес призначили День Праці (США) федеральним святом. Конгрес призначив дату святкування через шість днів після того, як страйк закінчився.
Див. також ред.
Посилання ред.
- Welsh, Joe and Howes, Bill (2004). Travel By Pullman. MBI Publishing Inc.