Стоїгнєв (*д/н —955) — верховний князь ободритів (спільно з братом Наконом). Основні відомості про нього містяться у Тітмара Мерзенбурзького в «Хроніках» та Відукінда Корвейського у «Діяннях саксів».

Стоїгнєв
Народився невідомо
Помер 955
Мекленбург-Передня Померанія, Німеччина
·страта
Національність ободріт
Діяльність суверен
Титул князь
Попередник Віцлав III
Наступник Након
Конфесія поганство
Рід Наконіди
Брати, сестри Након

ЖиттєписРедагувати

Походив зі знатної родини ободритів, Наконідів. Ймовірно разом з братом Наконом брав участь у війнах з королем Генріхом I Птахоловом, королем Німеччини, у 928-929 роках. Залишився вірним поганству, незважаючи на вимогу переможців-німців хреститися.

Після смерті верховного князя Віцлава III у 934 році разом з Наконом розпочав боротьбу за владу над Ободрицьким союзом. Втім невідомо коли саме брати стали верховними князями: напевне до 940 року. Стоїгнєв поділив владу з Наконом.

У 954 році разом з братом надав допомогу Віхману Молодшому і Екберту Одноокому, які вступили в конфлікт з Германом Біллунгом, маркграфом Вендської марки. Втім поки Стоїгнєв з Наконом збирали війська, їх землі атакував Біллунг. У квітні 955 року ободріти відповіли на вторгнення набігом у Саксонське герцогство і взяли в облогу місто Кокаресцем, яке незабаром захопили, знищивши усіх саксів.

У жовтні 955 року Стоїгнєв очолив війська Ободрицького союзу (при підтримці лютицьких племен велетів та доленянів) для захисту від наступу Генріха I Птахолова. На боці останнього виступили сакси та руяни. Племена гавелян і украв пропустили ворогів ободритів через свої землі. У вирішальній битві в при річці Ракса ободрити зазнали нищівної поразки. Стоїгнєв намагався втекти, але його було схоплено й страчено сакським лицарем Госедом.

ДжерелаРедагувати

  • Die Chronik des Bischofs Thietmar von Merseburg und ihre Korveier Überarbeitung. Thietmari Merseburgensis episcopi chronicon. Herausgegeben von Robert Holtzmann. Weidmann, Berlin 1935,
  • A. Turasiewicz, Dzieje polityczne Obodrzyców, Kraków 2004, s. 93.