Стефано Гросс (4 вересня 1986(1986-09-04), Больцано, Трентіно-Альто-Адідже) - італійський гірськолижник, що спеціалізується на слаломі, переможець і призер етапів Кубка світу. Учасник Олімпійських ігор 2014 і 2018 років[1].

Стефано Гросс
Загальна інформація
Громадянство  Італія
Народження 4 вересня 1986(1986-09-04) (37 років)
Больцано, Трентіно-Альто-Адідже, Італія
Зріст 178 см
Вага 76 кг
Вебсторінка stefanogross.com
Спорт
Країна  Італія
Вид спорту гірськолижний спорт
Дисципліна Слалом
Участь і здобутки
CMNS: Стефано Гросс у Вікісховищі

Спортивна кар'єра ред.

У змаганнях під егідою FIS дебютував у січні 2002 року. 2005 року на чемпіонаті світу серед юніорів посів 8-ме місце в слаломі, ставши найкращим у своїй команді. Рік по тому посів 4-те місце, а також став чемпіоном Італії у своїй віковій категорії[1].

У Кубку світу дебютував у грудні 2008 року на етапі в Альта-Бадії, де вибув уже в першій спробі. Того ж сезону набрав перші кубкові бали, ставши 25-им на етапі в Гарміш-Партенкірхені[1].

2011 року дебютував на чемпіонатах світу. Виступив лише у спеціальному слаломі й посів 11-те місце. У сезоні 2011-2012 Гросс вперше потрапив на п'єдестал пошани Кубка світу, показавши третій час в Адельбодені. Загалом за той сезон він тричі пробивався до трійки найкращих і замкнув підсумкову п'ятірку в заліку слалому[1].

Попри відсутність п'єдесталів у наступних сезонах, Гросс увійшов до складу збірної на Олімпіаду в Сочі. Він виступив тільки в слаломі, де зупинився за крок від медалі: після першої спроби він посідав 3-тє місце, але після другого спуску відсунувся на 4-те, поступившись бронзовому призеру Генріку Крістофферсену лише 0,05 с[1].

У сезоні 2014-2015 Гросс знову став потрапляти на п'єдестали кубкових етапів у слаломі, а ще на етапі в Адельбодені здобув свою першу перемогу, вигравши в запеклій боротьбі 0,02 та 0,03 секунди у Фріца Допфера та Марселя Гіршера відповідно[1].

Результати в Кубку світу ред.

Усі результати наведено за даними Міжнародної федерації лижного спорту[1].

Підсумкові місця в Кубку світу за роками ред.

Сезон Вік Загальний
залік
Слалом Гігантський
слалом
Супергігант Швидкісний
спуск
Гірськолижна
комбінація
2009 22 142 61
2010 23 129 51
2011 24 104 36
2012 25 25 5
2013 26 36 12
2014 27 45 13
2015 28 16 6
2016 29 28 6
2017 30 21 7
2018 31 32 9
2019 32 59 20
2020 33 82 27
2021 34 77 26
Станом на 17 січня 2021 року

П'єдестали в окремих заїздах ред.

Усі результати наведено за даними Міжнародної федерації лижного спорту[1].

  • 1 перемога – (1 СЛ)
  • 12 п'єдесталів – (11 СЛ, 1 ПС)
Сезон Дата Місце
проведення
Дисципліна Місце
2012 8 січня 2012     Адельбоден (Швейцарія) Слалом 3-тє
24 січня 2012   Шладмінг (Австрія) Слалом 2-ге
19 лютого 2012   Бансько (Болгарія) Слалом 3-тє
2015 11 січня 2015     Адельбоден (Швейцарія) Слалом 1-ше
17 січня 2015     Венґен (Швейцарія) Слалом 2-ге
27 січня 2015   Шладмінг (Австрія) Слалом 2-ге
2016 17 січня 2016     Венґен (Швейцарія) Слалом 3-тє
23 лютого 2016   Стокгольм (Швеція) Паралельний
слалом
3-тє
6 березня 2016   Кранська Гора (Словенія) Слалом 3-тє
2017 22 грудня 2016   Мадонна-ді-Кампільйо (Італія) Слалом 3-тє
5 березня 2017   Кранська Гора (Словенія) Слалом 2-ге
2020 15 грудня 2019   Валь-д'Ізер (Франція) Слалом 3-тє

Результати на чемпіонатах світу ред.

Усі результати наведено за даними Міжнародної федерації лижного спорту[1].

  Рік    Вік   Слалом   Гігантський 
 слалом 
Супергігант Швидкісний
спуск
Гірськолижна
комбінація
2011 24 22
2013 26 11
2015 28 НФ2
2017 30 9
2019 32 10

Результати на Олімпійських іграх ред.

Усі результати наведено за даними Міжнародної федерації лижного спорту[1].

  Рік    Вік   Слалом   Гігантський 
 слалом 
Супергігант Швидкісний
спуск
Гірськолижна
комбінація
Командні
змагання
2014 27 4 Н/Д
2018 31 16 5

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к л Особова сторінка Стефано Гросса на сайті FIS (англ.).