Стейсі Макгог (англ. Stacy McGaugh, народився 11 січня 1964 р.) — американський астроном та професор Департаменту астрономії Західного резервного університету Кейса у Клівленді, штат Огайо. Його наукові інтереси включають галактики з низькою поверхневою яскравістю,[6] формування і еволюцію галактик,[7] тестування темної матерії[8] і альтернативних гіпотез,[9][10] і вимірювання космологічних параметрів.[11]

Стейсі Макгог
Народився 11 січня 1964(1964-01-11) (60 років)
Країна  США
Діяльність астроном, астрофізик
Alma mater Університет Мічигану
Массачусетський технологічний інститут
Заклад Мерілендський університет
Кейс-Вестерн-Резерв університет[1]
Мерілендський університет[2]
Ратґерський університет[3]
Інститут Карнегі[4]
Кембриджський університет[5]

Біографія та праці ред.

Стейсі Макгог був студентом Массачусетського технологічного інституту і аспірантом у Принстоні та Мічиганському університеті (захистив докторську дисертацію 1992 р.). Після докторантури він займав посади у Кембриджському університеті, Інституті Карнегі і Ратґерському університеті до приходу на факультет Мерілендського університету 1998 р. У 2012 році він переїхав до Західного резервного університету Кейса. Одружений, має двох дітей. Він отримав почесні звання Видатного випускника Північної середньої школи Флінта (штат Мічиган) (2001 р.) і Департаменту астрономії Мічиганського університету (2013 р.).

Відомий в області позагалактичної астрономії за свої ранні роботи про галактики з низькою поверхневою яскравістю[12] і вмісту елементів в зонах HII,[13] Макгог також сприяв вивченню кінематики галактик, будучи одним з перших, хто вказав, що в галактиках з низькою поверхневою яскравістю темна матерія домінує і що вони створюють проблему збуреного гало.[14] Він також придумав вираз «баріонне співвідношення Таллі — Фішера».[15] Він спрогнозував відношення першого до другого піку амплітуди спектру акустичної потужності космічного мікрохвильового фонового випромінювання.[16][17] Макгог виявив дивовижну підтримку модифікованої ньютонівської динаміки, запропонованої Мордехаєм Мілгромом як альтернатива темній матерії, в своїй роботі над галактиками з низькою поверхневою яскравістю.[18][19] Це виявилося дуже суперечливим, оскільки припускає, що не існує небаріонної темної матерії, існування якої є центральним для фізичної космології. Проте його прогнози для розподілу мас Чумацького Шляху[20] і дисперсії швидкості карликових сфероїдальних галактик-супутників спіральної галактики Андромеди[21] в значній мірі були підтверджені подальшими спостереженнями.[22][23]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  2. http://orcid.org/0000-0002-9762-0980
  3. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  4. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  5. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  6. Bothun, G., Impey, C., & McGaugh, S. 1997, PASP, 109, 745 "Low-Surface-Brightness Galaxies: Hidden Galaxies Revealed".
  7. McGaugh, S.S. (1998) «How Galaxies Don't Form» [Архівовано 3 травня 2020 у Wayback Machine.]
  8. McGaugh, S.S., & de Blok, W.J.G. 1998, ApJ, 499, 41 "Testing the Dark Matter Hypothesis with Low Surface Brightness Galaxies and Other Evidence"
  9. Sanders, Robert H.; McGaugh, Stacy S. (2002). "Modified Newtonian Dynamics as an Alternative to Dark Matter". Annual Review of Astronomy and Astrophysics, 40, 263—317.
  10. Famaey, B., & McGaugh, S.S. 2012, Living Reviews in Relativity, 15, 10. «Modified Newtonian Dynamics (MOND): Observational Phenomenology and Relativistic Extensions» [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.]
  11. McGaugh, Stacy S. (1999). "Distinguishing between Cold Dark Matter and Modified Newtonian Dynamics: Predictions for the Microwave Background". The Astrophysical Journal, 523, L99-L102.
  12. McGaugh, S.S. 1994, ApJ, 426, 135 "Oxygen abundances in low surface brightness disk galaxies"
  13. McGaugh, S.S. 1991, ApJ, 380, 140. "H II region abundances – Model oxygen line ratios"
  14. de Blok, W.J.G., McGaugh, S.S., & van der Hulst, J.M. 1996, MNRAS, 283, 18. "HI Observations of Low Surface Brightness Galaxies: Probing Low Density Galaxies"
  15. McGaugh, S.S., Schombert, J.M., Bothun, G.D., & de Blok, W.J.G. 2000, ApJ, 533, L99 "The Baryonic Tully-Fisher Relation"
  16. McGaugh, S.S. 1999, ApJ, 523, L99 "Distinguishing Between CDM and MOND: Predictions for the Microwave Background"
  17. McGaugh, S.S. 2000, ApJ, 541, L33 "BOOMERanG Data Suggest a Purely Baryonic Universe"
  18. McGaugh, S.S., & de Blok, W.J.G. 1998, ApJ, 499, 66 "Testing the Hypothesis of Modified Dynamics with Low Surface Brightness Galaxies and Other Evidence"
  19. McGaugh, S.S. 2011, Phys. Rev. Lett., 106, 121303 "A Novel Test of the Modified Newtonian Dynamics with Gas Rich Galaxies"
  20. 2008, ApJ, 683, 137 "Milky Way Mass Models and MOND"
  21. McGaugh, S.S., & Milgrom, M. 2013, ApJ, 766, 22 "Andromeda Dwarfs in Light of Modified Newtonian Dynamics"
  22. Bovy, J., & Rix, H.-W. 2013, arXiv:1309.0809 "A direct dynamical measurement of the Milky Way's disk surface density profile, disk scale length, and dark matter profile at 4 kpc < R < 9 kpc"
  23. McGaugh, S.S., & Milgrom, M. 2013, ApJ, 775, 139 "Andromeda Dwarfs in Light of MOND. II. Testing Prior Predictions"

Посилання ред.