Спітакавор

пам'ятка культурної спадщини у Вірменії

Спітакаво́р (вірм. Սպիտակավոր), також Цахкава́нк (вірм. Ծաղկավանք) — вірменський монастир, розташований за 7 км на північ від села Вернашен, марз Вайоц-Дзор[1]. Місцевість роздроблена глибокими ущелинами, на вершині найближчої гори збереглася фортеця Прошаберд, або як її ще називають Болораберд.

Спітакавор
вірм. Սպիտակավոր
39°49′47″ пн. ш. 45°21′52″ сх. д. / 39.8297472° пн. ш. 45.3645139° сх. д. / 39.8297472; 45.3645139Координати: 39°49′47″ пн. ш. 45°21′52″ сх. д. / 39.8297472° пн. ш. 45.3645139° сх. д. / 39.8297472; 45.3645139
Країна Вірменія Вірменія
Місто с. Вернашен
Район Вайоц-Дзор
Конфесія Вірменська апостольська церква
Єпископство Сюнікська
Тип монастир і пам'ятка культури
Матеріал Фельзит
Стиль вірменська архітектура
Дата заснування XIII століття
Статус  діючий

Спітакавор. Карта розташування: Вірменія
Спітакавор
Спітакавор
Спітакавор (Вірменія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Архітектура ред.

 
Вигляд згори

Монастирський комплекс складається з церкви, притвору, дзвіниці та фортечних стін. Будинки комплексу побудовані з гладкотісаного білуватого фельзита. Літописних даних не збереглося. Судячи з написів на стінах, єдину церкву комплексу заснував князь Єачі (відомо, що помер в 1318 році), і будівництво закінчив його син — Амір Гасан.

Цікаві факти ред.

  • У монастирі похований прах великого вірменського полководця Гарегіна Нжде. Кожне 17 червня, на честь його дня народження, вірмени з усіх кінців світу приїжджають і здійснюють паломництво від села Вернашен до Спітакавора.
  • Навесні на схилах гори розцвітає безліч квітів і церква, потопаючи у них, сама уподібнюється квітці, за що в народі Спітакавор отримав назву Цахкаванк, що буквально означає «Квітковий монастир».
  • За старих часів монастирі Спітакавор, Арказі і Танаде зв'язувалися між собою за допомогою знаків, що подавалися світлом вогню.

Примітки ред.

  1. Спітакавор [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Див. також ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спітакавор