Вікіпедія

Спінелло Аретіно

італійський художник
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аретіно.

Спінелло Аретіно (італ. Spinello Aretino; бл. 1350 — 14 березня 1410) — італійський художник часів Проторенесансу. Розквіт творчості тривав з 1373 до 1410 року.

Спінелло Аретіно
Народження1350[1][2][…]
Ареццо, Тоскана, Італія
Смерть14 березня 1410[4][5]
 Ареццо, Тоскана, Італія
КраїнаІталія[6]
Діяльністьхудожник
ВчительЯкопо дель Казентіно
Відомі учніLorenzo di Biccid
ТвориMystical marriage of Saint Catherined, Saint Stephend і Triptych of Madonna enthroned with child and saintsd
БатькоLuca di Spinellod[7]
ДітиParri Spinellid[7][8]
Брати, сестриNiccolò di Luca Spinellid[7][8]
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, Художній інститут Чикаго, Штедель, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен[9], Галерея Академіїd, Державний музей мистецтв, Ермітаж, Національна галерея, Галерея мистецтв Вокера, Вустерський музей мистецтв, Художня галерея Єльського університету, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв, Клівлендський музей мистецтв, Rhode Island School of Design Museumd, Villa Guinigi National Museumd, Художній музей Сент-Луїса, Huis Berghd[10], Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга[d], Берлінська картинна галерея, San Francesco, Arezzod, Музей Вікторії та Альберта, Національний музей і Courtauld Galleryd
CMNS: Спінелло Аретіно у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Походив з родини граверів із тосканського містечка Каполона. Його батько Лука Аретіно перебрався до м. Ареццо, тут близько 1350 року народився Спінелло. Початкове навчання він пройшов в майстерні Андреа ді Нері, який був провідним міським художником.

Його творча діяльність почалася в Ареццо, але надалі Аретіно трудився за межами свого рідного міста, в області Тоскани: Флоренції, Лукка, Пізі і Сієні.

У 1384 році ім'я Аретіно згадується в документах міста Лукки, де отримав права громадянина. У 1386 році він стає членом флорентійської гільдії «Арте деі Медічі-е- Спеціалі» — об'єднання лікарів і аптекарів, в якому також значилися художники.

У 1391 і 1392 роках Аретіно займався фресками в Пізанському Кампосанто. У 1395 і 1396 роках він знову відзначений в Ареццо. У 1399 році Аретіно отримав замовлення на створення поліптиха (завершений в 1401 році) для головного вівтаря флорентійської церкви Санта Фелічіта (нині — в Галереї Академії, Флоренція), який він створив спільно з Нікколо ді П'єтро Джерини й Лоренцо ді Нікколо.

У 1404—1405 роках працював у Сієнському соборі. У 1407—1408 роках завершував фрески в Залу ді Балья (Зал Прийомів) у Сієнському Палаццо Пуббліко, на яких він зобразив «Сцени з життя папи Олександра III». Ці фрески він виконав разом зі своїм сином Паррі. Повернувся до рідного міста, де він помер 14 березня 1410 року.

Творчість

ред.

У свій ранній період, живучи в Ареццо, Спінелло перебував під впливом Андреа ді Неріо. Це помітно у його фресці «Мадонна з немовлям, святими і донатором» (1377 рік, Окружний музей, Ареццо).

У 1380-х рах, перебуваючи у Луцці, на нього справила вплив творчість місцевого лукканського художника Анджело Пуччінеллі. У цей період Аретіно прагне використовувати декоративні властивості лінії та кольору (вівтарна картина на замовлення Оліветського ордену Лукки для церкви Св. Понціана).

У 1387 році йому було доручено завершити ескізи скульптур для Флорентійського собору, які він виконував спільно з Лоренцо ді Біччі і Аньоло Ґадді. Тут він також створив фрескові розписи в церквах Сан-Барнаба, Санта-Марія Маджоре, Санта-Трініта. На замовлення аристократичної родини Альберті розписує сакристії у флорентійській церкві Сан-Міньято аль Монте, де він зобразив 16 сцен з життя Св. Бенедикта. У 1390 році, на замовлення того ж сімейства Спінелло розписав родинну капелу Альберті в ораторії ді Санта Катерина-ін-Антелла. на цих фресках майстер зображує персонажів з виразною мімікою і жестикуляцією. Лінійна ритміка малюнка знаходить пружність та інтенсивність.

Ця тенденція досягає кульмінації в розписах пізанського Кампосанто, які художник створював у 1390-91 роках. Темою фресок стали сцени з життя святих Ефізія і Потіто. До цього ж творчого періоду відносять полиптих «Мадонна з немовлям, ангелами та святими» (1391 рік, Галерея Академії, Флоренція). Він був створений для лукканской церкви Сант-Андреа.

Прикладом станкового живопису пізнього періоду є вівтарна картина «Мадонна з немовлям і ангелами» (бл. 1405 року, Клівленд, Музей мистецтва). Це образ (висотою 156 см) з пределле, на якій художник зобразив мертвого Христа між Богоматір'ю та Іоанном Хрестителем. Його яскраві, святкові тони перегукуються зі стилем інтернаціональної готики.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118798278 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Spinello Aretino
  4. ↑ RKDartists
  5. ↑ Encyclopædia Britannica
  6. ↑ Kunstindeks Danmark
  7. ↑ а б в Giura G. Dizionario Biografico degli Italiani — 2018. — Vol. 93.
  8. ↑ а б autori vari Enciclopedia dell'Arte Medievale — Roma: Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1990.
  9. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  10. ↑ Paneelschildering, "Staande apostel", op hout door Spinello Aretino, ca. 1385, Arezzo

Джерела

ред.
  • Weppelmann S. Spinello Aretino und die toskanische Malerei des 14. Jahrhunderts. Firenze: Edifir, 2003
  • Pier Paolo Donati, Spinello: note e inediti, Firenze, Edam, 1967

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спінелло Аретіно
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Спінелло_Аретіно&oldid=40250207