Справа про чорну ропу (роман)

«Справа про чорну ропу» — роман української письменниці Наталії Тисовської, опублікований у 2024 році. Здобув першу премію літературного конкурсу «Коронація слова» (2022) і спеціальну відзнаку «Золотий пістоль» за найкращий гостросюжетний твір.

Твір є Книгою 1 з циклу «Розшукове бюро Ореста Лінинського». Наступна Книга 2 називатиметься «Справа про експропріацію» (анонс про неї є у Книзі 1).

Справа про чорну ропу
Жанр	роман
Напрям	ретродетектив
Автор	Наталя Тисовська
Мова	українська
Опубліковано	2024
Видавництво	Нора-Друк
Видання	Книга 1
Цикл	Розшукове бюро Ореста Лінинського
Наступний твір	Справа про експропріацію
ISBN	978-966-688-133-8
Нагороди	Коронація слова (2022)

Сюжет

Епіграф до твору:

	Аж десь по двох роках, он торік весною, — видобуто з одної старої ями кості...
— Іван Франко, «Борислав сміється»

Події здебільшого відбуваються у місті Старий Самбір навесні 1905 року (у той час місто було частиною Австро-Угорщини). Повертаючись зі Львова додому на канікули, студент Орко Лінинський на вокзалі стає свідком смерті дівчини, яка здалася йому знайомою. Ввечері до сім'ї Лінинських приходять жандарми й заарештовують Оркову сестру Дору за підозрою в отруєнні колишньої однокласниці. Орко починає шукати іншого підозрюваного, щоб врятувати сестру від в'язниці, і в результаті тривалого власного розслідування виявляє справжнього вбивцю. Події частково відбуваються у Бориславі і Дрогобичі, куди їздив Орко Лінинський.

Персонажі

Орест (Орко) Лінинський — 19-річний студент Францишканського (Львівського) університету родом зі Старого Самбора (Міста).

Миколай Лінинський — батько Ореста Лінинського. Працював у кушнірському цеху Старого Самбора.

Нуся Лінинська — мати Ореста Лінинського.

Теодора (Дора) Лінинська — 16-річна сестра Ореста Лінинського. Мешкала разом з батьками у Старому Самборі. Навчалась у 6-класній старосамбірській жіночій школі. Її підозрювали у вбивстві Марії Фугль.

Кароліна (Каролька) Лінинська — сестра Ореста Лінинського. Заміжня, мешкала з чоловіком Івасем і дітьми (4-річна Нуся і 3-річний Амбросько) у Самборі. Грала на фортепіано.

Михайло (Михась) Лінинський — молодший брат Ореста Лінинського. Мешкав разом з батьками у Старому Самборі.

Нерка — вівчарка сім'ї Лінинських.

Фрузя — кітка сім'ї Лінинських.

Параскевія (Параска) Шемердяк — 50-річна служниця сім'ї Лінинських, бездітна вдова, її чоловік загинув у Боснії. Виростила усіх дітей Лінинських.

Роман (Ромцьо) Стрілецький — друг Ореста Лінинського родом зі села Гуманця. Вони разом навчалися у гімназії міста Самбора; після виключення зі самбірської гімназії Роман навчався у вищій гімназії міста Дрогобича.

Неоніла (Ніля) Зиблікевич — 16-річна подруга Теодори Лінинської, мешкала на Посадці.

Марія (Маруська) Фугль (Фуглівна) — однокласниця і подруга Теодори Лінинської родом з Посади Горішньої. Покинула школу і поїхала працювати до Борислава в Натана Бляна. Померла від отруєння аршеником (миш'яком).

Яцько Фугль — батько Марії Фугль.

Галина (Галинка) Трубкевич — сусідка і подруга Марії Фугль.

Ілько Мигаль — наречений Марії Фугль родом з села Стрільбичі. Працював ріпником (нафтовиком) у Бориславі.

Яруська Бущакова («Бущачка») — найближча сусідка Лінинських.

Юзеф Ярема (доктор Ярема, вуйко Юсько) — адвокат, зокрема і Теодори Лінинської, доктор права.

Стефанія Ярема — дружина Юзефа Яреми.

Станіслав Обушкевич — місцевий лікар і ветеринар.

Миросько Гречин — свідок у справі вбивства Марії Фугль.

Юзеф Ґротовський — власник аптеки у Старому Самборі, свідок у справі вбивства Марії Фугль.

Осипко Сиґерич — друг Ореста Лінинського. Працював меблярем.

Арон Блян — колишній власник чотирьох нафтових вишок (шиб) у Бориславі. Похований у Старому Самборі, звідки походив.

Шарона Блян — вдова Арона Бляна. Жила у Старому Самборі.

Натан Блян — син Арона і Шарони Блянів. Підприємець, жив у Бориславі. Був одружений з жінкою Рахілею, яка померла під час передчасних пологів.

Теофіль Карачевський (вуйко Фільо) — працював (ад'юнктом) у повітовому суді.

Станіслав Лесєвич — слідчий суддя повітового суду.

Янек-старший Ломницький — власник нафтових вишок (шиб) у Бориславі. Жив у Старому Самборі.

Янек-молодший Ломницький — син Янка-старшого Ломницького.

Прокуратор Стемерович — місцевий прокурор.

Мовні особливості твору

«Справа про чорну ропу» відтворює мовні й культурні особливості підавстрійської України початку ХХ століття, зокрема української, польської та єврейської спільнот.

У творі вжито чимало застарілих понять і діалектизмів, а наприкінці є словник. Наприклад, чорна ропа означає нафту, мордерство — вбивство, студня — криниця, фактор — маклер, та ін.

Література

Тисовська Н. Справа про чорну ропу: роман / Наталя Тисовська. — К.: Нора-Друк, 2024. — 288 с. ISBN 978-966-688-133-8