Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Танзанії

стаття-список у проєкті Вікімедіа

Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Танзанії станом на 2017 рік налічує 7 об'єктів, що становить приблизно 0,7 % загальної кількості об'єктів Світової спадщини у світі (981 станом на 2013 рік).

Прапор Танзанії

З 7 пам'яток, що перебувають під охороною ЮНЕСКО, 3 належать до об'єктів культурного (критерії i-vi), 3 — до об'єктів природного (критерії vii-x) і 1 — до об'єктів змішаного типу.

Танзанія ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 2 серпня 1977 року, а перша пам'ятка з Танзанії увійшла до переліку об'єктів Світової спадщини 1979 року, на 3-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО[1]. Надалі список поповнювався у 1981[2], 1982[3] та 2006[4] і розширювався у 2010[5] та 2012[6] роках.

2004 року об'єкт під назвою Руїни Кілва-Кісівані та Сонга-Мнара потрапив до списку об'єктів Світової спадщини, що перебувають під загрозою знищення, мав цей статус до 2014[7]. У 2014 році під загрозою знищення опинився Національний парк Селус[8].

Пояснення до списку

ред.

У таблицях нижче об'єкти розташовані у хронологічному порядку їх додавання до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Кольорами у списку позначено:

   Об'єкт культурного типу
   Об'єкт природного типу
   Об'єкт змішаного типу
   Об'єкт під загрозою знищення

На мапах кожному об'єкту відповідає червона позначка ( ).

Розташування об'єктів

ред.

Список

ред.

У даному списку подано перелік об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Танзанії в хронологічному порядку їх додавання до списку.

Зображення Назва Опис Розташування Час створення Рік внесення до списку Критерії
1   Природоохоронна область Нгоронгоро
(англ. Ngorongoro Conservation Area)
Нгоронгоро — величезний вулканічний кратер. В ущелині поблизу виявлені викопні залишки одного з далеких предків людини — Homo habilis[9]. Область Аруша 1979
(розширений 2010)
39 [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] iv, vii, vii, ix, x
2   Руїни Кілва-Кісівані та Сонга-Мнара
(англ. Ruins of Kilwa Kisiwani and Ruins of Songo Mnara)
Залишки двох значних портів Східної Африки, знаходиться на двох невеликих островах біля узбережжя[10]. Область Лінді XIIIXVI століття 1981
(під загрозою з 2004—2014)
144 [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] iii
3   Національний парк Серенгеті
(англ. Serengeti National Park)
Цілорічна безперервна міграція великих стад копитних (антилопи гну, газелі, зебри) вважається одним з найяскравіших сезонних явищ в дикій природі[11]. Області Аруша, Мара, Шиньянга 1951 1981 156 [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] vii, x
4   Національний парк Селус
(англ. Selous Game Reserve)
У парку зустрічається різноманітна рослинність — від густих лісів до відкритих саван[12]. Області Лінді, Морогоро, Мтвара, Рувума 1905 1982
(розширений 2012) (під загрозою з 2014)
199 [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] ix, x
5   Національний парк Кіліманджаро
(англ. Kilimanjaro National Park)
Гора Кіліманджаро (5963 м) — найвища точка Африки. Цей вулканічний гірський масив із сніговою вершиною яскраво виділяється на тлі навколишніх рівнинних саван. Схили гори вкриті тропічним лісом[13]. Область Кіліманджаро 1973 2006 403 [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] vii
6   Кам'яне місто у Занзібарі
(англ. Stone Town of Zanzibar)
«Кам'яне місто» у Занзібарі — це приклад прибережного торгового міста народу суахілі у Східній Африці[14]. Автономія Занзібар XIX століття 2006 173 [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] ii, iii, vi
7   Наскельні малюнки в Кондоа
(англ. Kondoa Rock-Art Sites)
Кондоа — це територія з безліччю природних скельних укриттів, поверхні яких використовувалися для нанесення малюнків протягом, принаймні, двох тисячоліть. Зображення виявлені в 150 печерах на території понад 2 236 кв. км, яких мають велику художню цінність, дають унікальну можливість простежити зміни соціально-економічного устрою цього району. Деякі з них досі мають сакральне значення для місцевих громад[15]. Область Додома 2006 1183 [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] iii, vi

Розташування кандидатів

ред.
Кандидати на входження до списку Світової спадщини ЮНЕСКО на мапі Танзанії

Попередній список

ред.

Попередній список — це перелік важливих культурних і природних об'єктів, що пропонуються включити до Списку всесвітньої спадщини. Станом на 2017 рік урядом Танзанії запропоновано внести до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО ще 5 об'єктів[16]. Їхній повний перелік наведено у таблиці нижче.

Зображення Назва Опис Розташування Час створення Рік внесення до списку Критерії
1   Олдоніо Мурвак
(англ. Oldonyo Murwak)
Обрядове місце народу масаї. Область Кіліманджаро 1997 848 [Архівовано 6 лютого 2014 у Wayback Machine.] ii, iii, iv, vi
2   Національний парк Гомбе-Стрім
(англ. Gombe National Park)
Місце роботи Джейн Гудолл, котра широко відома завдяки своєму більш ніж 45-річному вивченню соціального життя шимпанзе. Область Кігома 1968 1997 849 [Архівовано 5 лютого 2014 у Wayback Machine.] природний критерій
3   Національний парк Джозані-Чвака
(англ. Jozani - Chwaka Bay Conservation Area)
Єдиний національний парк на острові Занзібар. Автономія Занзібар 1997 850 [Архівовано 6 лютого 2014 у Wayback Machine.] x
4   Ліси Східної гірської дуги Танзанії
(англ. Eastern Arc Mountains Forests of Tanzania)
Східна гірська дуга — пасмо гірських масивів, гір та хребтів на сході Східно-Африканського плоскогір'я. Області Кіліманджаро, Додома, Морогоро, Танга, Іринга 2006 2085 [Архівовано 19 серпня 2013 у Wayback Machine.] природний критерій
5   Центральний шлях работоргівлі та торгівлі слоновою кісткою
(англ. The Central Slave and Ivory Trade Route)
Об'єкт присвячений вивченню і консервації пам'яток, пов'язаних з работоргівлею та торгівлі слоновою кісткою в регіоні. XIX століття 2006 2095 [Архівовано 6 лютого 2014 у Wayback Machine.] культурний критерій

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. 3th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів оригіналу (PDF) за 28 лютого 2015. Процитовано 18 липня 2013.(англ.)
  2. 5th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2014. Процитовано 18 липня 2013.(англ.)
  3. 6th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2017. Процитовано 18 липня 2013.(англ.)
  4. 30th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів оригіналу (PDF) за 29 червня 2013. Процитовано 18 липня 2013.(англ.)
  5. 34th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2017. Процитовано 18 липня 2013.(англ.)
  6. 36th session of the Committee (PDF). UNESCO. Архів оригіналу (PDF) за 29 червня 2013. Процитовано 18 липня 2013.(англ.)
  7. Centre, UNESCO World Heritage. UNESCO World Heritage Centre - Decision - 38 COM 8C.3. whc.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017.
  8. Centre, UNESCO World Heritage. UNESCO World Heritage Centre - Decision - 41 COM 8C.2. whc.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 21 грудня 2017.
  9. Centre, UNESCO World Heritage. Ngorongoro Conservation Area. whc.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2017.
  10. Centre, UNESCO World Heritage. Ruins of Kilwa Kisiwani and Ruins of Songo Mnara. whc.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2017.
  11. Centre, UNESCO World Heritage. Serengeti National Park. whc.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2017.
  12. Centre, UNESCO World Heritage. Selous Game Reserve. whc.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2017.
  13. Centre, UNESCO World Heritage. Kilimanjaro National Park. whc.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2017.
  14. Centre, UNESCO World Heritage. Stone Town of Zanzibar. whc.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2017.
  15. Centre, UNESCO World Heritage. Kondoa Rock-Art Sites. whc.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2017.
  16. Centre, UNESCO World Heritage. UNESCO World Heritage Centre - Tentative Lists. whc.unesco.org (англ.). Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 21 грудня 2017.

Посилання

ред.