Відкрити головне меню

Список генерал-губернаторів Кореї

стаття-список у проекті Вікімедіа

Список генерал-губернаторів Кореї — список голів японської колоніальної адміністрації у Кореї з 1910 по 1945 рік.

Зміст

ІсторіяРедагувати

У XIX столітті Корея була предметом імперських інтересів трьох держав — Китаю, традиційного сюзерена Кореї, Російської Імперії та Японії. Проте у 1895 році Китай зазнав поразки в японсько-китайській війні і змушений був відмовитися від свого права на сюзеренітет. Після поразки Росії в російсько-японській війні вона визнала Корейський півострів зоною інтересів Японії.

Таким чином, для японського уряду створилася сприятлива ситуація для експансії у Корею. Постало питання про характер цієї експансії. Помірна фракція на чолі з Іто Хіробумі виступала за те, щоб встановити над Кореєю протекторат і поступово посилювати там японське вплив, не здійснюючи, у той же час, її формальної анексії[1][2]. Фракція «військових» на чолі з маршалом Ямаґатою Арітомо наполягала на якнайшвидшому приєднанню Кореї до Японії. У ході дебатів перемогла точка зору помірної фракції. У квітні 1905 року кабінет міністрів Японії прийняв рішення про необхідність встановлення протекторату над Кореєю[3].

17 листопада 1905 року був укладений Японсько-корейський договір про протекторат. У країні встановлювався пост японського генерал-резидента, який отримував значні повноваження в управлінні країною.

26 жовтня 1909 року під час зустрічі з російським міністром фінансів В. Н. Коковцовим Іто Хіробумі був убитий корейським націоналістом Ан Чунгином. Хоча Ан розраховував, що це вбивство принесе Кореї незалежність, його вчинок мав прямо протилежний ефект. Після усунення свого головного політичного супротивника, Ямаґата Арітомо міг без проблем втілити у життя свої плани щодо анексії Кореї[4][5].

22 серпня 1910 року представниками Корейської та Японської імперій був підписаний Договір про приєднання Кореї до Японії. 29 серпня він був опублікований. Пост генерал-резидента був скасований і замінений постом генерал-губернатора. Першим генерал-губернатором став Терауті Масатаке[4].

До 1919 року генерал-губернатор міг бути призначений тільки з військових, пізніше до цієї посади були допущені і цивільні особи.

У зв'язку з поразкою Японської імперії у Другій світовій війні пост генерал-губернатора був скасований. З 1945 року японська адміністрація змінитися радянським та американським військовим командуванням. Після 1948 року влада перейшла до політичних сил КНДР і Південної Кореї.

Список генерал-губернаторівРедагувати

Портрет Ім'я На посаді Основні особливості політики
1   Терауті Масатаке
寺内正毅
29 серпня 1910 — 14 жовтня 1916 Проводив жорстку політику, спрямовану на придушення антияпонського опору[6]. Разом з тим провів земельну реформу, сприяв будівництву початкових шкіл у Кореї[7]
2   Хасеґава Йосіміті
長谷川好道
14 жовтня 1916 — 12 серпня 1919 Продовжив жорсткий курс попередника[8]. Придушив Рух 1 березня[9].
3   Сайто Макото
斎藤実
12 серпня 1919 — 15 квітня 1927 Провів серію ліберальних реформ[10]. Заохочував розвиток корейської культури та індустріалізацію колонії. Ввів обмежене місцеве самоврядування. Відкрив Імператорський університет Кейдзьо[11].
-   Уґакі Кадзусіґе
宇垣一成
15 квітня 1927 — 10 грудня 1927 Тимчасово виконував обов'язки генерал-губернатора до призначення на цю посаду Яманасі Хандзо. Проводив політику модернізації Кореї.
4   Яманасі Хандзо
山梨半造
10 грудня 1927 — 17 серпня 1929 Повернувся до жорсткої політики попередників[12]. Посилив поліцейський нагляд за населенням, відмінив більшу частину ліберальних реформ, посилив цензуру[13].
5   Сайто Макото
斎藤実
16 серпня 1929 — 16 червня 1931 Продовжив ліберальну політику. Розширив права місцевого самоврядування[14].
6   Уґакі Кадзусіґе
宇垣一成
16 червня 1931 — 4 серпня 1936 Продовжив ліберальну політику. Провів реформу корейського правопису. Разом з тим заохочував асиміляцію корейців[15]. У 1934 році заборонив вивчення та вживання корейської мови у школах[16].
7   Мінамі Дзіро
南次郎
4 серпня 1936 — 28 травня 1942 Взяв курс на жорстку асиміляцію та японізацію корейців. Видав указ про зміну корейських імен на японські. Почав добровільний призов корейців в Імперську армію Японії[17].
8   Коїсо Куніакі
小磯國昭
28 травня 1942 — 21 липня 1944 Продовжив асиміляційну політику. Почав обов'язковий призов корейців в армію і вивіз їх на Японські острови як робочу силу[18].
9   Абе Нобуюкі
阿部信行
21 липня 1944 — 28 вересня 1945 Продовжив асиміляційну політику. Намагався мобілізувати корейців в армію, щоб врятувати Японську імперію від поразки у Другій світовій війні[18].

ПриміткиРедагувати

  1. George Trumbull Ladd. In Korea with Marquis Ito. — Boston, USA : Adamant Media Corporation, 2002. — 519 с. — ISBN 978-1402190308.
  2. Arthur Cotterell. Western Power in Asia: Its Slow Rise and Swift Fall, 1415—1999. — Wiley, 2009. — 448 с. — ISBN 978-0470824894.
  3. Peter Duus. The Abacus and the Sword: The Japanese Penetration of Korea, 1895-1910. — Berkeley, USA : University of California Press, 1998. — 498 с. — ISBN 978-0520213616.
  4. а б Peter Duus. The Abacus and the Sword: The Japanese Penetration of Korea, 1895-1910. — University of California Press, 1998. — 498 с. — ISBN 978-0520213616.
  5. Post Wheeler. Dragon in the Dust. — Wheeler Press, 2007. — 252 с. — ISBN 978-1406763652.
  6. Mark Peterson, Phillip Margulies A Brief History of Korea ст. 143
  7. Young Ick Lew. Korea, history of. // Encyclopædia Britannica. — Chicago, 2009.
  8. Mark Peterson, Phillip Margulies A Brief History of Korea ст. 155
  9. DeOrio, Garrett (1st March, 2008). March 1st Movement (Samil Undong): Korean Uprising Against Japanese Colonialism (англійською). Trans-Pacific Radio. Архів оригіналу за 5 червень 2008. Процитовано 24 серпень 2010. 
  10. Mark Peterson, Phillip Margulies A Brief History of Korea ст. 159
  11. 정선이. 경성제국대학 연구. — 서울 : 문음사, 2002. — ISBN 89-8168-294-1.
  12. Inaba Tsugio (2005). Education in colonial Korea under Governor-General Yamanashi (англійською). Kyushu University. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 2010-08-24. 
  13. Mark Peterson, Phillip Margulies A Brief History of Korea ст. 160
  14. Government-General of Chosen. A Glimpse of Twenty Years' Administration in Chosen. — Seoul, Chosen : Signs of the Times Publishing House, 1932.
  15. Ugaki Kazushige. Speech on the Future of Chosen // Thriving Chosen: a Survey of Twenty-Five years' Administration. — Keijo : Government-General of Chosen, 1934. — С. 79-93.
  16. Mark Peterson, Phillip Margulies A Brief History of Korea ст. 169
  17. 미즈노 나오키. 창씨개명. — 서울, 2008. — ISBN 978-89-90062-26-0.
  18. а б Chapter Four: Koreans in the Japanese Imperial Army. 1997. Архів оригіналу за 26 січень 2012. Процитовано 24 серпень 2010. 

ЛітератураРедагувати

  • (англ.) Peter Duus. The Abacus and the Sword: The Japanese Penetration of Korea, 1895-1910. — Berkeley, USA : University of California Press, 1998. — 498 с. — ISBN 978-0520213616.
  • (англ.) Mark Peterson, Phillip Margulies. A Brief History of Korea. — Нью-Йорк : Facts On File, 2009. — 328 с. — ISBN 9780816050857.
  • (рос.) А.В. Торкунов. История Кореи: новое прочтение. — Москва : Російська політична енциклопедія, 2003. — 430 с. — (Учебники МГИМО) — ISBN 9785824304367.