Lockheed Corporation (первинна назва — англ. Loughead Aircraft Manufacturing Company) — авіабудівна компанія США, створена в 1912 році, злилася з компанією «Martin Marietta» в 1995 році, у результаті чого утворилася компанія «Lockheed Martin».

Lockheed Corporation
Lockheed
Тип аерокосмічне підприємство
Форма власності приватна компанія
Галузь Авіабудування
Попередник(и) Alco Hydro-Aeroplane Companyd
Наступник(и)
(спадкоємці)
Lockheed Martin
Засновано 1912
Засновник(и) Malcolm Lockheedd
Закриття (ліквідація) 1995
Штаб-квартира Бербанк (місто)
Продукція Lockheed SR-71 Blackbird
Lockheed F-117 Nighthawk
Lockheed F-104 Starfighter
Дочірні компанії
  • Scunk Work
  • CMNS: Lockheed Corporation у Вікісховищі
    Lockheed P-38 Lightning
    Lockheed U-2
    Lockheed SR-71 Blackbird
    RM-81 Agena

    Історія ред.

    Компанію заснували в 1912 році брати Алан, Віктор і Малькольм Лоґгеди як «Alco Hydro-Aeroplane». Цю назву перейменували на Фірма-виготовлювач літаків Лоґгед; вона розташовувалася в Санта-Барбарі, Каліфорнія.[1]

    У 1926 році за сприятливої кон'юнктури брати відродили компанію «Lockheed Aircraft Company» (брати змінили ірландське прізвище Лоґгед на англо-саксонську Локгід).

    У 1929 році Локгід продали «Detroit Aircraft Corporation».

    Велика Депресія зруйнувала авіаринок і «Detroit Aircraft Corporation» збанкрутувала. Група інвесторів (синдикат), очолюваних братами Робертом і Кортландом Гроссами і Волтером Барнеа, купила компанію в 1932 році всього за 40 000 дол (660 тис. у цінах 2011 року)[2][3].

    У 1934 у Роберта Гросса призначили головою нової компанії «Lockheed Corporation», яка була розміщена в аеропорту в Бербанку, Каліфорнія. Його брат Кортландт Гросс був співзасновником і став керівником після смерті Роберта в 1961 році. У 1977 році компанія отримала назву Lockheed Corporation.

    Lockheed — одна з великих компаній США, які визначили розвиток авіації в США. На літаках Lockheed літали Амелія Ергарт і Віллі Пост. Під час Другої світової війни Lockheed продовжувала інновації і розробила винищувач P-38 Lightning, модель Model 12 Electra Junior і Model 14 Super Electra[4].

    Модель 14 Super Electra послужила базовою для створення бомбардувальника A-28 Hudson, який був на озброєнні Великої Британії та США, і під час Другої світової війни використовувався переважно як протичовновий літак.

    Інший пасажирський літак, Lockheed 18 Lodestar, використали для створення ударного літака PV Ventura.

    Під час Другої світової війни «Lockheed» у співпраці з «Trans World Airlines» (TWA) розробила L-049 Constellation — радикально новий пасажирський літак, здатний літати із 43-ма пасажирами між Нью-Йорком і Лондоном на швидкості 480 км/год.

    Продукція ред.

    Див. також ред.

    Примітки ред.

    1. The Allan H. Lockheed Page of the Davis-Monthan Airfield Register Website. web.archive.org. 1 березня 2012. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 29 липня 2022.
    2. Vega. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 8 грудня 2012.
    3. Parker 2013, p. 59.
    4. The History of Corporate // Lockheed. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 грудня 2012.