GFAJ-1
Збільшені клітини бактерії GFAJ-1, що ростуть в середовищі з арсеном (миш'яком). (J. Switzer Blum)
Збільшені клітини бактерії GFAJ-1, що ростуть в середовищі з арсеном (миш'яком). (J. Switzer Blum)
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Протеобактерії
Клас: Гамма-протеобактерії
Ряд: Oceanospirillales
Родина: Halomonadaceae
Посилання
Вікісховище: GFAJ-1
NCBI: 1118153

GFAJ-1 — паличкоподібна бактерія екстремофіл, що належить до сімейства Halomonadaceae[en]. Як стверджувалося в одній публікації[1] 2010 року, GFAJ-1 за відсутності фосфору здатна замінити його арсеном (миш'яком) в молекулах своїх протеїнів, ліпідів та метаболітів, таких як ATP, а також в молекулах своїх ДНК та РНК.[2][3]

Її відкриття суттєво збільшило увагу до давно відомої ідеї, що позаземне життя могло б мати зовсім іншу хімічну будову, коли порівнювати його з більшістю відомих життєвих форм на Землі[3][4]. Одразу ж після цієї публікації інші мікробіологи та біохіміки висловили сумнів у справедлиовості цього твердження. Незалежні дослідження, опубліковані 2012 року не виявили Арсену в ДНК GFAJ-1, спростували це твердження й показали, що GFAJ-1 є просто стійким до Арсену фосфорозалежним організмом[5][6][7][8].

Відкриття ред.

 
Вапнякові утворення вздовж узбережжя озера Моно, що розташоване в штаті Каліфорнія

GFAJ-1 бактерії були відкриті й культивовані геобіологом Фелісою Вольф-Саймон[en] (англ. Felisa Wolfe-Simon), яка працює астробіологом в НАСА в інституті Геологічної служби США, що розташований в Менло-Парк, Каліфорнія.[9] Ці бактерії було ізольовано й розпочато їх культивацію у 2009 р. з осадкових порід, які вона та її колеги зібрали на узбережжі озера Моно в штаті Каліфорнія, США.[4] Вода цього озера є досить насиченою солями різних хімічних елементів та лугами. Воно також має найвищу у світі природну концентрацію арсену (200 μM).[1] Зазначене відкриття набуло широкого розголосу 2 грудня 2010.[2] На дереві життя, згідно з результатами аналізу послідовності 16S рРНК, паличкоподібна GFAJ-1 розташована серед інших бактерій, що «полюбляють» середовища з високою концентрацією солей, в межах роду Halomonas[en] сімейства Halomonadaceae.[1] Цей рід бактерій відомий тим, що вони «полюбляють» середовище з високим вмістом арсену та мають схильність вбирати (поглинати) його своїми клітинами.[1]

 
Збільшені клітини бактерії GFAJ-1, що ростуть в середовищі з фосфором. (J. Switzer Blum)

Спростування ред.

У січні 2012 року колектив дослідників на чолі з Розі Редфілд з Університету Британської Колумбії проаналізува ДНК GFAJ-1, використовуючи метод мас-спектроскопії на основі рідинної хроматографії і не виявив Арсену. Редфілд назвала це "переконливим спростуванням" твердження оригінальної роботи[10]. Просте пояснення росту GFAJ-1 у середовищі арсенідів замість фостатів дав колектив дослідників із Університету Маямі в Флориді. Помітивши рибосоми лабораторних штамів Escherichia coli радіоактивними ізотопами, вони виявили, що в середовищах без фосфатів арсеніди призводять до масової деградації рибосом, і цей процес постачає достатню кількість фосфатів для повільного росту стійких до арсенідів бактерій. Вони висловили припущення, що аналогчний процес відбувається в GFAJ-1 — клітини розстуть, отримуючи Фосфор із розпаду рибосом, а не замінюють його Арсеном[11].

Див.також ред.

Джерела ред.

  • Wolfe-Simon, Felisa; Blum, Jodi Switzer; Kulp, Thomas R.; Gordon, Gwyneth W.; Hoeft, Shelley E.; Pett-Ridge, Jennifer; Stolz, John F.; Webb, Samuel M.; Weber, Peter K.; Davies, Paul C. W.; Anbar1, Ariel D.; Oremland, Ronald S. (2 грудня 2010). A bacterium that can grow by using arsenic instead of phosphorus. Science. AAAS. doi:10.1126/science.1197258. Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 2 грудня 2010.
  1. а б в г Felisa Wolfe-Simon та ін. (2010). A Bacterium That Can Grow by Using Arsenic Instead of Phosphorus. Science. doi:10.1126/science.1197258. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  2. а б Katsnelson, Alla (2 December 2010). Arsenic-eating microbe may redefine chemistry of life. Nature News. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 2 грудня 2010.
  3. а б Palmer, Jason (2 грудня 2010). Arsenic-loving bacteria may help in hunt for alien life. BBC News. Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 2 грудня 2010.
  4. а б Bortman, Henry (2 грудня 2010). Thriving on arsenic. Astrobiology Magazine. Архів оригіналу за 4 грудня 2010. Процитовано 4 грудня 2010.
  5. Studies refute arsenic bug claim. BBC News. 9 July 2012. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 липня 2012.
  6. Tobias J. Erb; Patrick Kiefer; Bodo Hattendorf; Detlef Gunter; Julia Vorholt (8 липня 2012). GFAJ-1 Is an Arsenate-Resistant, Phosphate-Dependent Organism. Science. 337 (6093): 467—70. doi:10.1126/science.1218455. PMID 22773139. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 10 липня 2012.
  7. RRResearch [Архівовано 13 травня 2017 у Wayback Machine.] By Rosie Redfield. January 16, 2012
  8. Marshall Louis Reaves; Sunita Sinha; Joshua Rabinowitz; Leonid Kruglyak; Rosemary Redfield (8 липня 2012). Absence of Detectable Arsenate in DNA from Arsenate-Grown GFAJ-1 Cells. Science. 337 (6093): 470—3. doi:10.1126/science.1219861. PMC 3845625. PMID 22773140. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 10 липня 2012.
  9. Bortman, Henry (5 жовтня 2009). Searching for Alien Life, on Earth. Astrobiology Magazine (NASA). Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 2 грудня 2010.
  10. Hayden, Erika Check (20 January 2012). Study challenges existence of arsenic-based life. Nature News. doi:10.1038/nature.2012.9861. Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 20 January 2012.
  11. Basturea GN, Harris TK and Deutscher MP (17 August 2012). Growth of a bacterium that apparently uses arsenic instead of phosphorus is a consequence of massive ribosome breakdown. J Biol Chem. 287: 28816—9. doi:10.1074/jbc.C112.394403. PMC 3436571. PMID 22798070.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

Посилання ред.