Ша́ховою компози́цією називають створення задач з використанням шахових фігур та шахівниці. Людину, яка створює такі задачі, називають шаховим композитором чи проблемістом[1]. Існують два головні типи шахових композицій: етюди та задачі.

Шахова композиція
Зображення
Вид спорту шахи
CMNS: Шахова композиція у Вікісховищі

Шахові задачі бувають звичайні та неортодоксальні. У першому випадку тому, хто розв'язує задачу, зазвичай дається шахова позиція і йому треба знайти виграш за певну сторону. У другому задачу можна розв'язати тільки методом, неможливим у справжній партії, наприклад, з допомогою ретроградного аналізу.

Турніри ред.

Існують змагання як зі складання, так і розв'язування шахових задач.

Турніри зі складання ред.

Турніри зі складання шахових задач можуть бути офіційними або неофіційними. В офіційних турнірах задачі не публікуються до того, як вони будуть оцінені, тоді як неофіційні турніри часто організовують різні шахові видання[2]. Всесвітній турнір шахової композиції (WCCT) є офіційним турніром для національних команд і організований постійною комісією ФІДЕ.

Турніри з розв'язування ред.

Турніри з розв'язування шахових задач також поділяються на два основних типи. У турнірах першого типу учасники посилають свої розв'язки звичайною поштою або електронною поштою. У цьому випадку неможливо запобігти використанню комп'ютерів на таких турнірах, хоча деякі задачі, наприклад, задачі з особливо довгими розв'язаннями, не придатні для аналізу комп'ютером.

У турнірах другого типу всі учасники присутні в одному приміщенні та зазвичай мають обмежену кількість часу на розв'язання. В таких турнірах заборонено використовувати будь-які підказки для вирішення крім шахової дошки й фігур. Найвідоміший турнір цього типу — Чемпіонат світу з розв'язування шахових задач.

На турнірах обох типів за кожну розв'язану задачу учасник отримує певну кількість очок, часто додаються ще й бонусні очки за знайдення альтернативного розв'язку чи правильного обґрунтування свого рішення. Неповні розв'язки нагороджуються відповідною пропорцією доступних очок. Учасник, що здобув найбільше очок, стає переможцем.

Примітки ред.

Джерела ред.

Література ред.

  • Нагнибіда М. І. Парадокси в шахових задачах / М. І. Нагнибіда. — К. : Здоров'я, 1991. — 168 с.