Річард Ґай
Річард Кеннет Ґай (англ. Richard Kenneth Guy; 30 вересня 1916, Нанітон, Англія — 9 березня 2020) — британський математик, заслужений професор у Департаменті математики в Калгарському університеті.
| Річард Ґай | |
|---|---|
 | |
| Народився |
30 вересня 1916[1][2] Нанітон, Ворикшир, Англія, Сполучене Королівство[1] |
| Помер |
9 березня 2020[3] (103 роки) Калгарі, Альберта, Канада |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | математик, шаховий композитор, викладач університету |
| Alma mater |
Кембриджський університет колледж Гонвілл-енд-Кізd Warwick Schoold |
| Галузь | комбінаторика |
| Заклад |
Калгарський університет Лондонський університет |
| Аспіранти, докторанти |
Roger Benjamin Eggletond[4] Richard Joseph Nowakowskid[4] Jia Shend[4] Dan Calistrated[4] |
| Нагороди | |
| Особ. сторінка | math.ucalgary.ca/math_unitis/profiles/richard-guy |
 Річард Ґай у Вікісховищі | |
Річард Ґай, напевно, найбільш відомий через своє співавторство (з Елвіном Берлекемпом та Джоном Конвеєм) у написанні книжки «Виграшні шляхи для ваших математичних ігор» («Winning Ways for your Mathematical Plays[en]»), та авторстві книги «Невирішені проблеми теорії чисел» («Unsolved Problems in Number Theory[en]»), але він також опублікував понад 100 статей і книг, що охоплюють комбінаторну теорію ігор, теорію чисел і теорію графів.
Також він частково розробив «посилений закон малих чисел» («Strong Law of Small Numbers[en]»), який говорить: будь-яке невелике число з'являється в значно більшому числі контекстів, ніж це може здатися розумним, що призводить до багатьох, мабуть, дивовижних збігів у галузі математики, просто тому, що маленькі числа з'являються так часто, та все ж такі малі.
Крім того, у 1959 році Ґай знайшов багатогранник (unistable polyhedron[en], який завжди стоїть лише на одній грані), що має 19 граней. Лише 2012 року Андраш Бездек (Andras Bezdek) знайшов 18-гранник[5], а в 2014 Олександр Решетов (Alexander Reshetov) повідомив про 14-гранник з такими ж властивостями[6].
Ґай також винайшов планер у грі Джона Конвея «життя».
Річард Ґай також є помітною фігурою в галузі шахових етюдів. Він був одним з розробників кодексу коду Ґая — Блендфорда — Ройкрофта[en] для класифікації досліджень, в якому їх близько 200. Він також обіймав посаду редактора з досліджень ендшпілю для британського шахового журналу[en] від 1948 до 1951 року.
Ґай написав чотири статті з Палом Ердешем, що дало йому число Ердеша 1. Він також вирішив одну з проблем Ердеша.
Його син, Майкл Ґай[en] — інформатик і математиком.
Окремі видання ред.
Книжки ред.
- Guy, Richard K. (2004). Unsolved problems in number theory (вид. 3rd edition). Springer. ISBN 978-0-387-20860-2. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
Друкописи ред.
- Richard K. Guy (2001). Aviezri Fraenkel and Combinatorial Games (PDF). Electronic Journal of Combinatorics[en]. 8 (2). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2012. Процитовано 31 травня 2014.
- Béla Bollobás[en], Richard K. Guy (1983). Equitable and proportional coloring of trees. J. Comb. Theory, Ser. B. 34 (2): 177—186. doi:10.1016/0095-8956(83)90017-5.
- Richard K. Guy, Gerhard Ringel[en] (1976). Triangular embedding of Kn — K6. J. Comb. Theory, Ser. B. 21 (2): 140—145. doi:10.1016/0095-8956(76)90054-X.
Примітки ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124655254 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Richard K. Guy (1916-2020) — 2020.
- ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Bezdek, Andras. Stability of polyhedra (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 січня 2021. Процитовано 9 липня 2018.
- ↑ Reshetov, Alexander (13 травня 2014), A unistable polyhedron with 14 faces, International Journal of Computational Geometry & Applications, 24 (1): 39—59, doi:10.1142/S0218195914500022
Джерела ред.
- Donald J. Albers & Gerald L. Alexanderson (2011) Fascinating Mathematical People: interviews and memoirs, «Richard K. Guy», pp 165–92, Princeton University Press, ISBN 978-0-691-14829-8 .
Посилання ред.
- Personal web page
- Річард Ґай(англ.) в проєкті «Математична генеалогія».