Робін Леонард Трауер (Robin Leonard Trower; 9 березня 1945, Кетфорд, Велика Британія) — гітарист, композитор, автор текстів, продюсер

Робін Трауер
Ім'я при народженні англ. Robin Leonard Trower
Народився 9 березня 1945(1945-03-09)[1][2] (79 років)
Кетфордd, Луїсгем, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність гітарист
Знання мов англійська
Членство Procol Harum (1971)
Роки активності 1962 — тепер. час
Жанр блюз
IMDb ID 1488620
Сайт trowerpower.com

Дебютував Трауер як гітарист ритм-енд-блюзового гурту The Paramounts, творчим доробком якої були п'ять синглів, записаних у період 1963—1965 років. Після нетривалої співпраці з тріо The Jam 1967 року гітарист приєднався до Procol Harum, з яким і здобув визнання.

Проте незадоволений симфонічним звучанням Procol Harum, Трауер 1971 року залишив гурт, вирішивши випробувати себе у гострішому репертуарі. З цією метою він створив ефемерну формацію Jude, до складу якої запросив Френкі Міллера (Frankie Miller) — вокал, Джима Д'юера (Jim Dewar) — бас, вокал та колишнього перкусиста Jethro Tull Клайва Банкера (Clive Bunker). Наприкінці 1972 року разом з Д'юером та Регом Айзедором (Reg Isadore) — ударні, Тауер утворив авторське тріо The Robin Trower Band.

Перші альбоми тріо «Twice Removed From Yesterday» та «Bridge Of Sights» пропонували цікаві мелодійні задуми гітариста, однак критики часто вказували лідеру на сліпе копіювання Джимі Хендрікса. Проте ліричні, гітарні партії Трауера у контрасті з жорст ким вокалом Д'юерг сподобались американським любителям музики.

1974 року місце Айзедора зайняв Біл Лорден (Bill Lorden), якого відшукали соул-формації Sly & The Family Stone. Черговий лонгплей «Long Misty Days», записаний з додатковим басистом Расті Олленом (Rusty Allen), виявився продовженням попередніх пошуків Трауера, проте вже альбоми «In City Dreams» та «Caravan To Midnight», записані під керівництвом чорношкірого продюсера Дона Дейвіса, вказали на поворот у бік ритм-енд-блюзу. Обидві платівки антагонізували старих рок-фанів лідера, проте повернення до старої стилістики було розкритиковано за поганий підбір матеріалу. 1980 року Трауер та Лорден разом з відомим басистом Джеком Брюсом утворили формацію BLT, а 1983 року гітарист повернувся до старої назви. Цього разу крім лідера та Д'юера до складу групи ввійшли: Девід Бронз (David Bronze) — бас, а також перкусисти Алан Кларк (Alan Clarke) та Боббі Клаутер (Bobby Clouter). Записаний того ж року лонгплей «Back It Up» виявився холостим пострілом і фірма «Chrysalis» утрималась від подальшої співпраці з гуртом.

1986 року Трауер записав на власні кошти цікавий альбом «Passion», а 1988 року уклав угоду з солідною Фірмою «Atlantic». Записувати черговий альбом «Take What You Need» гітаристу допомагали: Бронз, Дейві Паттісон (Davey Pattison) — вокал та Піт Томпсон (Pete Thompson) — ударні. Наступна пропозиція Трауера — альбом «In The Line Of Fire» — з'явилась 1990 року, а чергова лише через чотири роки.

Дискографія ред.

Студійні альбоми ред.

  • 1973: Twice Removed From Yesterday
  • 1974: Bridge Of Sighs
  • 1975: For Earth Below
  • 1976: Live
  • 1976: Long Misty Days
  • 1977: In City Dreams
  • 1978: Caravan To Midnight
  • 1980: Victim Of Fury
  • 1981: B.L.T. (як Bruce, Lordan & Trower)
  • 1982: Truce (як Bruce, Lordan & Trower)
  • 1983: Back It Up
  • 1985: Beyond The Mist
  • 1986: Passion
  • 1987: Portfilio
  • 1988: Take What You Need
  • 1990: In The Line Of Fire
  • 1991: The Collection
  • 1994: Anthology
  • 1994: 20th Century Blues
  • 1997: Someday Blues
  • 2000: Go My Way
  • 2004: Living Out of Time
  • 2005: Another Days Blues
  • 2009: What Lies Beneath
  • 2010: The Playful Heart
  • 2012: Roots and Branches

Разом з Procol Harum ред.

Разом з Robin Trower Band ред.

Альбоми Live ред.

Компіляції ред.

Разом з Браяном Феррі ред.

Разом з Jack Bruce ред.

Див. також ред.

Література ред.

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #128483954 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Strong, Martin C. (2000). The Great Rock Discography (вид. 5th). Edinburgh: Mojo Books. с. 776–777. ISBN 1-84195-017-3.

Посилання ред.