Підводні човни проєкту 945 «Барракуда»

Підводні човни проєкту 945 «Барракуда» — серія атомних підводних човнів (ПЧАТ). Проєкт поклав початок третьому поколінню багатоцільових атомних підводних човнів СРСР, котрі стали основою для наступного проєкту 971 Щука-Б. Побудовано і передано флоту 2 човни цього проєкту.

Підводні човни проєкту 945 «Барракуда»



Під прапором	СРСР
Спуск на воду	1979—1986 рр (човнів)
Виведений зі складу флоту	з 1998 рр
Проєкт
Тип ПЧ	Підводний човен атомний торпедний
Розробник проєкту	«Лазурит»^[ru]
Головний конструктор	Кваша М. Й.
Класифікація НАТО	Sierra-I
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	12,1 вузлів (23 км/год)
Швидкість (підводна)	35,15 вузлів (67 км/год)
Робоча глибина занурення	480 м
Гранична глибина занурення	550 м
Автономність плавання	100 діб
Екіпаж	61 особа (з них 31 офіцер)
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	107,16 м
Ширина корпусу найб.	12,28 м
Середня осадка (по КВЛ)	9,62 м
Водотоннажність надводна	5940 т
Озброєння
Торпедно- мінне озброєння	Носові: 2 ТА калібру 650-мм (12 торпед), 4 ТА калібру 533-мм (28 торпед), або 42 міни.
ППО	ПУ ПЗРК 9К310 «Ігла-1»/9К38 «Ігла»

Історія ред.

Тактико-технічне завдання на цей проєкт було видано в березні 1972 року, головним конструктором призначили М. Й. Кваша. Головними завданнями для човна було поставлено відстеження за стратегічними підводними човнами і авіаносними групами ймовірного ворога і гарантоване їх знищення на початку конфлікту. Головним обмеженням було водозаміщення, бо побудова планувалася на внутрішніх заводах країни.

Перший човен проєкту К-239 «Карп» перебував на флоті лише 14 років і був виведений з флоту без яких-небудь зрозумілих причин. Другий К-276 «Краб» ще перебуває на флоті.

Для перевірки на практиці проєктних рішень і пошуку шляхів поліпшення «Баракуди» генеральний конструктор вийшов на головному човні в дальній автономний прохід тривалістю понад 100 діб. Човен на практиці показав свої унікальні технічні дані, непомічено минувши ряд протичовнових рубежів США в Атлантиці. Коли в 1990-х роках М. Й. Кваша розповів про цей похід, у США прогримів великий скандал — адже вони так і не зареєстрували свого часу цей підводний Атомохід, три місяці крейсували біля їх берегів з «тисячами Хіросім» на борту.(зазвичай на таких човнах возили тільки дві торпеди з ядерною ГЧ) Напевно, це стало однією з причин, чому п'ятий човен на самому початку 1990-х років був спішно розрізаний на метал на стапелях, будучи побудованим більш ніж на 30 %.

Указом Президента Російської Федерації № 2110 від 6 грудня 1993 року за мужність і героїзм, проявлені при виконанні спеціального завдання головному конструктору ЦКБ «Лазурит» Кваші Миколі Йосиповичу присвоєно звання Героя Російської Федерації з врученням знаку особливої відзнаки — медалі «Золота Зірка» (№ 57)

Конструкція ред.

Двокорпусна, міцний і легкий корпуси виготовлені з титанового сплаву. Були першими човнами у котрих корпус був повністю титановим.

Корпус ред.

Міцний корпус має циліндричну форму посередині і конічні закінчення. Складається з шести водонепроникних відсіків. На човні є спливаюча рятувальна капсула здатна вмістити весь екіпаж.

Енергетичне обладнання ред.

Головною енергетичною установкою є 1 водо-водяний реактор ОК-650А потужністю 180 Мвт, 1 турбозубчатий агреат потужністю 43000 к.с, Реактор цього типу має 4 парогенератори, по два циркуляційних насоси для першого і четвертого контурів, три насоси третього контуру . На човні є 2 турбогенератори перемінного току і два перетворювачі току, 2 группы аккумуляторних батарей, 2 дизель-генератори ДГ-300 по 750 к.с. с запасом палива на 10 діб, 1 головний винт, 2 двигуни малого хода по 370 кВт, два винта малого хода

Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання ред.

Гідроакустичний комплекс МГК-503 «Скат». Завдяки зменшенню шумів човна і вдосконалення самого гідроакустичного комплексу дальність виявлення цілей зросла вдвічі.

Озброєння ред.

Човни озброєні двома 650-мм (торпеди 65-75) і чотирма 533-мм торпедними апаратами (торпеди СЕТ-72, ТЕСТ-71М, УСЕТ-80) з боєкомплектом у 40 торпед і ракет, котрі дозволяють вести стрільбу без обмежень по глибині. Є можливість використання ПЧРК «Водопад» і протичовнової ракети «Ветєр». ППО забезпечує ПУ ПЗРК 9К310 «Ігла-1»/9К38 «Ігла» (класс. NATO — SA-14 «Gremlin»/SA-16 «Gimlet») з 8 ракетами.

Інциденти ред.

11 лютого 1992 року човен К-276 «Краб» у російських територіальних водах зіткнувся з американським човном «Батон Руж» типу Лос-Анжелєс. «Краб» дещо пошкодив рубку, розраховану на проломлювання льоду, а на «Батон Руж» виникла пожежа проте цей човен своїм ходом зумів добратися до бази, але через деякий час був списаний.

Представники ред.

Назва	Заводський номер	Закладений	Спущений на воду	Прийнятий флотом	Виведений з Флоту
К-239 «Карп», з 6 квітня 1993 Б-239 «Карп»	301	20 липня 1979	29 липня 1983	29 вересня 1984	30 травня 1998
К-276 «Краб», з 6 квітня 1993 Б-276 «Краб», з 15 листопада 1996 «Кострома»	302	21 квітня 1984	27 червня 1986	27 жовтня 1987	перебуває на ПФ

Див. також ред.

Примітки ред.

Література ред.

В. П. Кузин, В. И. Никольский «Военно-Морской Флот СССР 1945—1991» ИМО Санкт-Петербург 1996
Справочная информация из С. С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА № 7 2001.
В. Е. Ильин, А. И. Колесников «Подводные лодки России: Иллюстрированный справочник» ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ» 2002.
«История отечественного судостроения» т.5 Санкт-Петербург Судостроение 1996
Подводные лодки России Том 4, часть 1. ЦКБ МТ «Рубин» СПб. 1996.
Справочная информация из С. С. Бережной «Атомные подводные лодки ВМФ СССР и России» МИА № 7 2001.
Ю. В. Апальков: Подводные лодки советского флота 1945—1991, том I. 2009, ISBN 978-5-903080-55-7 .
Н. В. Усенко, П. Г. Котов, В. Г. Реданский, В. К. Куличков: Как создавался атомный подводный флот Советского Союза. С-Пб 2004, ISBN 5-89173-274-2
В. Е. Ильин, А. И. Колесников «Подводные лодки России: Иллюстрированный справочник». — М.: АСТ, 2002. — 140 с. — ISBN 5-02-033780-3