Південноатлантичний вир
Південноатлантичний вир — океанічний вир[en] у південній частині Атлантичного океану. У південній частині виру північно-західні вітри женуть течії, які важко відрізнити від північної межі Антарктичної циркумполярної течії.[1] Як і інші океанічні вири збирає величезну кількість плаваючого сміття.[2]
Південна межа ред.
На південь від цьогу виру знаходиться Антарктична циркумполярна течія, що тече із заходу на схід навколо Антарктиди. . Ця течія дозволяє Антарктиді підтримувати свій величезний льодовиковий покрив. Потужність — приблизно 125 Sv, ця течія є найпотужнішою в океані.[3]
Західна межа ред.
Бразильська течія — західна пригранична течія[en] виру, що тече на південь уздовж бразильського узбережжя до Ріо-де-ла-Плата. Течія значно слабша, ніж її північноатлантичний аналог, Гольфстрим.[4]
Примітки ред.
- ↑ Guhin, S.; Ray, P.; Mariano, A. J.; Ryan, E. H. (2003). The South Atlantic Current. Ocean Surface Currents. Архів оригіналу за 23 квітня 2023. Процитовано 21 October 2009.
- ↑ National Geographic Endeavour: At Sea, South Atlantic Gyre (March 18, 2004). Daily Expedition Report. Lindblad Expeditions - National Geographic. Процитовано 5 April 2014.
- ↑ Smith, R.; Desflots, M.; White, S.; Mariano, A. J.; Ryan, E. H. (2013). The Antarctic Circumpolar Current. Ocean Surface Currents. Архів оригіналу за 14 червня 2010. Процитовано 21 October 2009.
- ↑ Bischof, B.; Rowe, E.; Mariano, A. J.; Ryan, E. H. (2004). The Brazil Current. Ocean Surface Currents. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 21 October 2009.