Правило Лібермейстера
діагностична ознака
Пра́вило Ліберме́йстера (англ. Liebermeister's rule) — медичний термін, який описує коефіцієнт приросту частоти серцевих скорочень (ЧСС) і, відповідно, пульсу під час гарячки у дорослої людини без супутніх хвороб серця та центральної нервової системи. Виявлено, що підвищення температури тіла на 1°С спричинює почастішання ЧСС і пульсу відносно норми для цієї людини на 8-10 ударів за 1 хвилину.
Порушення цього правила є діагностичною ознакою, найбільш виразно спостерігається при черевному тифі, жовтій гарячці (симптом Фаже), тяжкому перебігу туляремії, бруцельозі, легіонельозі тощо.
Правило вивів німецький лікар Карл фон Лібермайстер (нім. Carl von Liebermeister; роки життя 1833—1901)[1][2].
Примітки ред.
Джерела ред.
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) ISBN 978-617-505-675-2 с. 30
- Whonamedit?- A dictionary of medical eponyms. Liebermeister's rule [1] (англ.)