Меджик Слім

американський блюзовий музикант

Ме́джик Слім (англ. Magic Slim), справжнє ім'я Мо́рріс Голт (англ. Morris Holt; 7 серпня 1937, Торранс, Міссісіпі — 23 лютого 2013, Філадельфія, Пенсільванія) — американський блюзовий гітарист і співак. 2017 року включений до Зали слави блюзу[1]. 4-разовий володар нагороди Blues Music Awards.

Меджик Слім
Зображення
Меджик Слім у Франції, 1980
Меджик Слім у Франції, 1980
Основна інформація
Повне ім'я Морріс Голт
Дата народження 7 серпня 1937(1937-08-07)
Місце народження Ялобуша, Міссісіпі, США
Дата смерті 23 лютого 2013(2013-02-23) (75 років)
Місце смерті Філадельфія, Пенсільванія, США
Роки активності 1960-ті—2010-ті
Громадянство США
Професія музикант, співак
Інструменти вокал, гітара
Жанр блюз
Гурти Magic Slim & The Teardrops
Лейбли Alligator, Black and Blue, Blind Pig, Wolf
Нагороди Зала слави блюзу (2017)
Blues Music Awards (1981, 1983, 1991, 2013)
magicslimblues.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Морріс Голт народився 7 серпня 1937 року в Торранс, округ Ялобуша, штат Міссісіпі. Син Ніка Голта та Пінкі Тейлор, брат Дугласа Голта і Ніка Голта, мол. З дитинства почав цікавитися музикою, спочатку грав на фортепіано. Після того як втратив пальці під час нещасного випадку на фермі, переключився на гітару. Спочатку переїхав до Гренади, Міссісіпі, а потім у 1955 році до Чикаго, де деякий час грав на басу у гурті Меджика Сема. Саме Меджик Сем дав прізвисько Голту Меджик Слім. Мешкаючи у Чикаго, Слім увібрав у себе звучання та стиль провідних чиказьких блюзових музикантів. Окрім Меджика Сема, зазнав також сильного впливу Мадді Вотерса, Фредді Кінга та Отіса Раша.

Розчарувавшись своїми невдачами стати музикантом в Чикаго, Слім переїхав в Міссісіпі наприкінці 1950-х, де упродовж декількох років працював не в музичній галузі. У цей період, він навчив свого брата Ніка грати на басу і брата Бебі Лі на ударних; тріо часто виступало на вікендах в джук-джойнтах упродовж наступних п'яти років.

На початку 1960-х років повернувся до Чикаго, вирішивши розпочати сольну кар'єру блюзового музиканта. Влаштувався основним гітаристом в гурті Mr. Pitiful and the Teardrops, що грав в чиказькому районі Саут-Сайд. Після того як гурт залишив вокаліст, Слім взяв на себе роль як співака, так і гітариста (його брат Нік, басист, став постійним учасником гурту). 1966 року гурт записав свій перший сингл «Love My Baby»/«Scuffling» на невеликому місцевому лейблі Ja-Wes, та здобув коло шанувальників в клубах гето, після чого на нього звернув увагу Хаунд-Дог Тейлор і гурту став постійним гостем в його клубі Florence's Lounge. Гра на гітарі Сліма була жорсткою та сирою, а його ревучий вокал був грубим та безкомпромісним. The Teardrops створили один з найсильніший грувів у місті, а сольна гра Сліма на ритм-гітарі стала фірмовим звучанням гурту.

У 1978 році Слім записувався на Alligator для Living Chicago Blues Vol. 2, збірки пісень популярних місцевих артистів. Участь Сліма у цьому альбомі привела до сесій для європейських лейблів, включаючи французький Isabel. 1982 року Alligator випустив альбом Сліма на основі матеріалу, записаного на Isabel, під назвою Raw Magic. Також у 1982 році Слім записав Grand Slam для Rooster Blues, за який був відзначений нагородою Annual Blues Awards в категорій «Найкращий альбом сучасного блюзу». За ним вийшов у 1987 році концертний альбом Chicago Blues Session, що був записаний в Австрії. Gravel Road, записаний на невеликому лейблі Blind Pig в США, в квітні 2010 року у 1990 році.

Слім і його гурт the Teardrops стали одним з найзаписуваніших гуртів у Чикаго, випустивши альбоми на лейблах Blind Pig, Evidence і Wolf. Гурт часто виступав у клубах та фестивалях в інших країнах. У 1990-х роках склад гурту декілька разів змінювався; його залишили брат Нік та гітарист Джон Праймер. 2003 року Слім та the Teardrops отримали W.C. Handy Blues Awards в категорій «Гурт року». Того ж року знявся в одному з епізодів серії документальних фільмів «Блюз» продюсера Мартіна Скорсезе, присвяченої історії блюзу. 2013 року отримав Blues Music Awards в категорії «Найкращий виконавець традиційного блюзу».

Помер 23 лютого 2013 року в університетській лікарні ім. Томаса Джефферсона, Філадельфія, Пенсільванія у віці 75 років.

У 2017 році був посмертно включений до Зали слави блюзу[1]. Його син Шон «Ліл Слім» Голт також блюзовий музикант.

Дискографія ред.

Альбоми ред.

  • Born On a Bad Sign (MCM, 1977)
  • Highway Is My Home (Black and Blue, 1978)
  • Raw Magic (Alligator, 1982; записаний 1980)
  • Gravel Road (Blind Pig, 1990)
  • Magic Blues — The Blues of the Magic Man (Wolf, 1991)
  • Alone & Unplugged (Wolf, 1995)
  • Scufflin' (Blind Pig, 1996)
  • Snakebite (Blind Pig, 2000)
  • Blue Magic (Blind Pig, 2002)
  • Midnight Blues (Blind Pig, 2008)
  • Raising the Bar (Blind Pig, 2010)
  • Bad Boy (Blind Pig, 2012)
  • Pure Magic‎ (Wolf, 2014; записаний 1993—95)

Сингли ред.

  • «Love My Baby»/«Scuffling» (Ja-Wes, 1966)

Примітки ред.

  1. а б Jim O'Neal (17 квітня 2017). Magic Slim (англ.). The Blues Foundation. Процитовано 1 січня 2024.

Література ред.

Посилання ред.